Ігор Дідик: «На результат моєї сутички тренери бились об заклад на дорогий коньяк»

29.07.10 08:01 8137

«Золото» чемпіонату світу серед юніорів з греко-римської боротьби завоював українець Ігор Дідик. Тепер за чемпіона «б'ються» Вінниця та Запоріжжя.

Ігор Дідик: «На результат моєї сутички тренери бились об заклад на дорогий коньяк»

У Будапешті (Угорщина) завершився чемпіонат світу серед юніорів з греко-римської боротьби. У командному заліку перше місце виборола збірна Росії, друге місце у збірної Азербайджану, третє у збірної Ірану. Збірна України зайняла 4-е місце. В активі «синьо-жовтих» три медалі: дві «бронзи» та «золото». Володар вищої нагороди Ігор Дідик дає паралельний залік Вінниці і Запоріжжю.

Сам чемпіон - вінничанин. Його батько - Сергій Дідик - у минулому рекордсмен світу з важкої атлетики, а нині - директор Вінницької ГДЮСШ № 5 (школи єдиноборств).

Ігор Дідик у Будапешті виступав у найважчій ваговій категорії - до 120 кг. У першому колі наш земляк переміг Маріуса Грігеліса з Литви, потім грузина Серго Гогісванідзе. У чвертьфіналі Ігор виявився сильнішим іранця Парси Хамдалли Назарі. Півфінальна сутичка виявилася для українця досить важкою. Тим не менше, Ігорю вдалося зломити опір Едуарда Поппі з Німеччини. У фіналі нашому борцю протистояв росіянин Давид Оганесян. Програвши тільки другий період, наш спортсмен виграв за очками з рахунком 4:1, завоював «золото» юніорського чемпіонату світу і виконав норматив майстра спорту міжнародного класу.

У зв'язку з цим успіхом у приміщенні Вінницького обласного відділення Національного олімпійського комітету України відбулася зустріч з чемпіоном. Там Ігоря Дідика нагородили призом, як кращого спортсмена Вінниччини в липні. Крім того, обговорювалася нагальна проблема вінницького спорту: чому провідні атлети переїжджають в інші регіони?! Зокрема, борці греко-римського стилю. Потенційні олімпійці, перебираються в Запоріжжі.

Ігор Дідик:

Ігор Дідик

Я до цих пір не можу повірити, що став чемпіоном світу. Змагання для мене пройшли дуже важко. І стартові поєдинки, і вирішальні. Навіть коли я дійшов до фіналу, майже ніхто не вірив, що я візьму «золото». Однак у фінальному поєдинку зміг зібратися, мобілізувати всі свої сили. А, коли виграв, від радості плакав і навіть сміявся. Це моя перша перемога на такому високому рівні, але, сподіваюся, не остання. Збираюся вийти на більш високий рівень, зупинятися не можна.

Розкажи про свій шлях на чемпіонат світу...

Стартові поєдинки у мене за традицією проходять непросто, хоч опонент з Литви був досить середнього рівня. У другій сутичці я боровся зі своїм давнім суперником з Грузії, якого здолав на ЧЄ. Зараз в трьох періодах була рівність, але я все-таки виявився сильнішим. У чвертьфіналі програвати вже ніяк не можна було, адже йшла боротьба за медаль - я переміг іранця завдяки завойованому балу в стійці. У поєдинку за вихід у фінал боровся з німцем, якому минулого року поступився у сутичці за медаль на ЧЄ. Реванш вдався, але перед фіналом мало хто з українських тренерів вірив у мене. Перед вирішальною сутичкою була невелика розслабленість: як-не-як, а «срібло» ЧС вже «в кишені». Однак вирішив проявити характер - поборотися за перемогу з діючим чемпіоном Європи, Оганесяном (Росія), головним фаворитом змагання. Коли виграв, тренер збірної України почав мене обіймати і цілувати. Він сказав, що за всі роки його роботи в нього ще жодного разу не було чемпіона світу.

Який прийом допоміг тобі у фіналі?

Допомогли виграти впевнені дії на старті. У першому, самому складному періоді, я зміг набрати 4 очки. Тепер можна було просто тримати оборону в заключних 2-х періодах і таким чином утримувати перевагу. Після цього наші тренери повірили в мене, почали кричати слова підтримки. Один з них побився об заклад з іншим (скептиком) на результат моєї сутички, причому на пляшку дуже дорогого коньяку.

Скільки людей виступало в твоїй ваговій категорії?

Чимало - 28.

У командному заліку збірна України виступила успішно?

У минулому році з юніорського ЧС українці приїхали взагалі без жодної медалі, посівши 30-е місце в командному заліку.

Олександр Кулібаба (тренер Ігоря Дідика):

Виграти золоту медаль у суперважкій ваговій категорії серед юнаків або молоді неймовірно складно. Востаннє українці досягали такого близько 20 років тому. Цю медаль ми змогли здобути завдяки підтримці спортивних керівників міста, області, спорттовариств.

Ігор пробував свої сили у змаганнях серед чоловіків?

Він вже був срібним призером чемпіонату України серед дорослих. Хоча ще рік може виступати навіть на змаганнях серед молоді.

Чи не плануєте поборотися за олімпійську ліцензію?

Наступний рік - передолімпійський. Тому Ігор Дідик обов'язково буде намагатися поборотися за олімпійську ліцензію. Але поки що складно говорити про ці перспективи.

Кілька ваших провідних вихованців нині виступають за інші регіони ...

Це Данила Кримов - володар Кубка світу серед чоловіків, Костянтин Балицький і Сергій Дідик. Всі вони виступають за Запоріжжя. Чому у Вінниці не можна було створити їм необхідні умови для життя і тренувань?! Якщо ми можемо підняти спортсменів до вершин, то необхідно їх і утримувати. Дуже боляче, коли лідери йдуть з рідного міста, з рідного спортзалу. Адже вони самі не хочуть цього.

Начальник спортуправління Вінницької облдержадміністрації Олександр Фенев:

Обласна рада і облдержадмінстрація заснували стипендії для провідних спортсменів нашого краю. Греко-римська боротьба є пріоритетним видом для нашої області, і тому ми допомагаємо борцям по максимуму.

Провідним спортсменам за гроші з бюджету будуть купувати житло?

На жаль, через кризу в минулому році цей процес був припинений. У цьому році ми купимо квартиру учаснику Олімпійських ігор Андрію Ковенко (спортивна ходьба). Звичайно, хотілося б і молодим, перспективним, спортсменам купувати житло - ще до їх участі в Олімпіадах. Але, на жаль, сьогодні область не має таких ресурсів. Тому ми не можемо утримувати кращих спортсменів, які заради матеріальних благ укладають договори з іншими регіонами.

Чому все ж Ігор Дідик став виступати, крім Вінницької, ще й за Запорізьку область?

У нас не вистачає ресурсів, щоб забезпечити його всім необхідним. Але існує паралельний залік, тому Ігор продовжує давати залікові очки нашому регіону.

Чи немає можливості виділяти додаткові кошти на потреби провідних спортсменів?

Повторюся, ми виділяємо лідерам обласні стипендії. У минулому році 17 спортсменів отримували щомісячні стипендії по 800 гривень. А цього року - 22 спортсмени по 1250 гривень. На наступний рік ми будемо зменшувати кількість стипендіатів, але збільшувати розміри виплат. Це піде на користь потенційним олімпійцям.

Сергій Дідик (батько Ігоря):

Сергій Дідик (батько Ігоря)

Запоріжжя збирає у себе кращих борців України греко-римського стилю. Збірну Запорізької області у повному складі можна виставляти на Олімпійські ігри, чемпіонати Європи і світу. Зрозуміло, що у Вінницькій області не вистачає коштів на спорт вищих досягнень. Але якщо ви (спортивні функціонери - авт.) вважаєте, що Ігор може стати олімпійцем, потрібно намагатися, щоб Вінниця, а не Запоріжжя, стала у нього першим містом, якому він дає залік. Для цього потрібно вирішити проблему з житлом сина. До речі, в Запоріжжі хочуть, щоб Ігор виступав тільки за це місто.

Але ж зараз обласні власті дали Ігорю стипендію ...

Її дали лише зараз, а 7 місяців року син її не отримував, хоча у нього й раніше були чималі досягнення. Вважаю, що треба змінювати підходи до розвитку спорту, допомагати провідним атлетам. Адже зараз навіть більшість вінницьких олімпійців виступають і за інші області: від'їзд назавжди або ж дають паралельний залік.
 

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:СПОРТглавред
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)