Соціальні мережі — одна з головних розваг і пожирачів часу офісних працівників

29.07.13 02:09 2093

45% офісних працівників регулярно «висять» у соціальних мережах

Соціальні мережі — одна з головних розваг і пожирачів часу офісних працівників

Українські роботодавці спокійно ставляться до використання соціальних мереж і месенджерів на роботі, а співробітники, як правило, не зловживають їх довірою. Більш ніж у половині офісів є відкритий доступ до цих ресурсів, і всього 15% тих, хто має можливість онлайн-спілкування, зізнались, що роблять це частіше, ніж належить. У решти надто багато роботи або надто мало цікавості до такого виду діяльності. Найменше шансів витратити робочий час на спілкування — в співробітників банків, а також у працівників великих корпорацій. Кожен десятий роботодавець зобов’язує своїх працівників брати участь у дискусіях, коментувати та розповсюджувати корпоративний контент. Це з’ясував Дослідницький центр Міжнародного кадрового порталу hh.ua.

Соціальні мережі — одна з головних розваг і пожирачів часу офісних працівників. Для багатьох компаній це ще й майданчик для реклами. Однак не всі роботодавці схильні довіряти своїм співробітникам і відкривати для них доступ, наприклад, до Фейсбуку чи Твіттера. Половина респондентів (53%) кажуть про те, що доступ до будь-яких соціальних мереж у них на роботі повний і відкритий. Ще 10% роботодавців хоча й дозволяють сидіти в соцмережах, але контролюють, щоб не було зловживань; 8% компаній дозволяють користуватись соціальними мережами лише тим, для кого це робота. 6% компаній пускають співробітників лише в декілька «безпечних» мереж, а 2% обмежуються тими, де є корпоративна сторінка.

Чим більша компанія, тим менше шансів у працівника витратити час на «лайки» та «репости». У компаніях із кількістю працівників до 100 осіб повний доступ є в 71% співробітників; там, де кількість персоналу 100-200 осіб, вільно вийти в соціальну мережу зможе лише половина (51%) з них; а ось серед крупних компаній (більше 200 співробітників) трохи більше третини роботодавців (33%) готові до такого лібералізму.

Очевидно, що найчастіше політики відкритості дотримуються компанії, що працюють у сфері інформаційних технологій і маркетингу (73% з них практикують вільних доступ до соціальних мереж). А найбільш закриті в плані інтернет-спілкування — банки: тут доступ до соціальних мереж можуть отримати лише 20% співробітників.

Без відома порушувати рішення роботодавця зважуються лише 12% респондентів. Вони вміють отримувати доступ до заборонених ресурсів і регулярно цим користуються; ще третина залучених до опитування хоча й вміють, але заборону не порушують. Як не дивно, але найбільше «нелегалів» там, де найбільше свободи — серед співробітників невеликих компаній (16%), а також серед маркетологів (23%) і спеціалістів з продажів (18%). Ще 6% хотіли би навчитись діяти в обхід роботодавця, 8% знають, що це неможливо з причини якісної роботи системних адміністраторів. Натомість майже половина респондентів (45%) поважають рішення роботодавця — вони вважають, що це їм просто не потрібно.

Навіть ті, в кого є можливість спілкуватись у соціальних мережах, намагаються не зловживати такою можливістю. Найчастіше роблять це час від часу, щоб відпочити (45%). Для 10% соціальні мережі — це частина їх роботи. І лише 15% кажуть про те, що «висять» у соціальних мережах постійно. Не ходять в Однокласники чи ВКонтакті, навіть якщо можуть, ті, кому це нецікаво (21%), чи ті, хто не встигає через велику кількість роботи (10%).

Цікавий факт: крім того, що в великих компаніях частіше закритий доступ до подібних ресурсів, ще й роботи багато, відповідно, чим більша компанія, тим частіше люди не встигають повисіти в соціальних мережах через зайнятість. У маленьких компаніях через завантаженість не виходять у соціальні мережі 8-9% працівників, а у великих — 15-19%. А ось кількість співробітників, до обов’язків яких входить спілкування в мережі, не залежить від розміру компанії.

У світі соціальні мережі активно використовуються і як інструмент для реклами, і як інструмент для спілкування й формування лояльності співробітників. В українському бізнесі також можна спостерігати схожу тенденцію — 38% компаній мають свою офіційну корпоративну сторінку в соціальних мережах, ще 10% мають офіційну сторінку для внутрішнього спілкування співробітників, ще 9% поки представлені неофіційно.

У більше ніж половині компаній (55%) ніяк не регламентовано, чи повинен співробітник брати активну участь у спілкуванні на корпоративній сторінці в соціальній мережі. Ще третина дуже заохочують активність своїх співробітників на сторінці компанії, майже 10% роботодавців зобов’язують своїх співробітників брати участь у дискусіях, коментувати й поширювати корпоративний контент, а 4% працівників і самим доводиться займатись наповненням корпоративної сторінки. З іншого боку, майже половина компаній (47%) з тих, в кого є корпоративна сторінка, наймає спеціалістів, до кола обов’язків яких входить і наповнення сторінки. Ще третина компаній покладає таку роботу в цілому на відділ маркетингу (33%), а майже п’ята частина не займається цілеспрямовано наповненням своєї сторінки.

Дещо по-іншому йде справа з використанням месенджерів. Забороняють їх використовувати 17% роботодавців, ще 20% дозволили ті, які потрібні для роботи, а 63% компаній повністю відкрили своїм співробітникам можливість обмінюватись інформацією в режимі онлайн. Як і у випадку з соціальними мережами, крупні компанії приділяють інформаційній безпеці більше уваги й частіше закривають можливості для проникнення сторонньої інформації у внутрішню мережу.

Дозволяючи користуватись месенджерами, роботодавці, як правило, не сильно контролюють сам процес спілкування. 60% взагалі ніяк не обмежують онлайн-обмін інформацією, 30% висловлюють несхвалення, якщо є зловживання, 10% дозволяють спілкування виключно між співробітниками (до того ж майже половина з них просить спілкуватись лише на робочі теми). Як і в попередніх випадках, більшість обмежень припадають на частку співробітників великих компаній і банківських працівників.

На відміну від соціальних мереж, які давно стали інструментом роботи й маркетингу, месенджери з робочою метою або не використовуються (25%), або використовуються у порядку приватної ініціативи співробітників (47%). Усього третина компаній має корпоративні програми онлайн-обміну інформацією і широко використовує всі її можливості.

Незважаючи на те, що Інтернет використовується практично в усіх офісах країни, а соціальні мережі й месенджери — у більш ніж половині з них, майже третина компаній працює без будь-яких стандартів і обмежень у цій сфері. В 28% компаній використання соціальних мереж і месенджерів цілковито залежить від доброї волі керівництва, ще майже у п’ятій частині (17%) — від рішення ІТ-спеціалістів. І лише 20% роботодавців можуть похвалитись чіткою і прозорою корпоративною політикою з цього питання.

Дані були отримані в результаті опитування зареєстрованих користувачів Міжнародного кадрового порталу hh.ua. В опитуванні брали участь 1459 респондентів із різних регіонів України.

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:hh.ua
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)