Про будівництво на березі Вишенського озера вже заговорили не тільки в соцмережах, а й на базарах. Які, мовляв, молодці активісти, що підняли бучу, бо так і скупатись завтра не буде де, і що це Гройсман продав берег Ткачукам. Навіть відео зробили: «Вінницька династія: як забрали у вінничан Вишенське озеро».
Озера забирати негарно. Але негарно й запускати чутки, маніпулюючи розмовною назвою озера та спекулююючи на ментальній жабі окремих громадян. Тому що історія ця з розряду, - а правда, що Абрамович виграв в лотерею мільйон? Правда, тільки не Абрамович, а Петров, не в лотерею, а в карти, не мільйон, а сто рублів, і не виграв, а програв)
По-перше, йдеться не про Вишенське озеро з пляжем в парку Дружби народів, а про «качатник», який тягнеться в бік Барського шосе.
По-друге, ніхто нікому нічого не продавав, тому що у тієї землі давно є власник. А саме, ТОВ «Голуба нива», якому було передано землі біля «качатника» ще в 1993 році Вінницькою районною радою (бо відносились вони до Вінницького району, як, наприклад, і Лісопарк донедавна). Товариство ж в свою чергу передало ділянки 192 акціонерам у приватну власність та під дачне будівництво.
У 2003 році частина земель Якушинецької сільської ради разом з «качатником» була включена постановою Верховної Ради до меж міста. Разом з існуючими вже майновими правами, звісно.
А тепер уявіть собі таку ситуацію. Всі знають, що за новим генпланом межі Вінниці розширюють на 40% за рахунок прилеглих територій cімох приміських сіл. Процес досі триває і є дуже непростим. Місту потрібні нові землі для будівництва житла і чітке бачення перспективи розвитку прилеглих територій Вінниці - де будуть дороги, приватний сектор чи висотки, де вести каналізацію, водогін та електромережі. Потрібно виділяти землю учасникам АТО і т.д. Натомість місто інвестує в інфраструктуру приєднуваних сіл.
Проте між містом і селами досі є певні камінці спотикання та розбіжності на шляху обєднання. Фактично лише в Луці, на Хуторах та в Агрономічному є ще дещиця вільних нерозпайованих земель. І легко спрогнозувати реакцію сільських громад, коли якісь активісти стануть закликати до нової колективізації.
Дачний масив? Якийсь він неправильний, нам не подобається. – Знести і передати землю бажаючим мешканцям міста!
ТОВ «Червоне дишло»? Свиней вирощують, фу як неекологічно. – Землі забрати, свинарники знести і розбити новий екологічний парк!
Дико? А з «качатником» саме така ситуація.
Коли ці землі увійшли до складу Вінниці, на лівому березі міська влада планувала комплексну житлову забудову. Але позаяк інвестора не знайшлося, мерія нарізала 94 земельні ділянки і продала їх з відкритого аукціону, виручивши чималі кошти для бюджету розвитку міста. На правому ж березі власник вже був і цей власник, «Голуба нива», як вже зазначалось вище, вилучив цю землі з користування та передав своїм акціонерам. Тож в даному випадку міська влада лише виконала свої передбачені законом функції: затвердила технічну документацію із землеустрою та поділу земельних ділянок під будівництво.
Саме тому міська рада навіть теоретично не могла виділити цю землю комусь іншому у власність чи довгострокове користування, на що скаржаться місцеві мешканці, які зверталися з такими заявами. Просто чу-же. Все-одно, що хтось поклав би око на садиби мешканців самої вул. Подільської й звернувся до міськради з проханням передати йому у власність ці садиби.
.jpg)
Ситуація нєрвна, але життєва. А тепер майстер-клас, як з такої ситуації зробити скандал.
А лєхко, каже небезвідома активістка Таїса Гайда і пише заяву до поліції про те, що “невідомі особи почали будівництво в заплаві річки Вишня», а також стверджує, що більшість земельних ділянок оформлено на людей, наближених до клану Ткачуків та оточення екс-мера Володимира Гройсмана.
- Рішення міської ради було сфальсифіковано! – каже Гайда. - Будуватися у заплаві Вишенського озера не можна, бо зникне саме озеро, а у містян не буде доступу до пляжів.
Ще один (і чи не головний) аргумент активістів, що свого часу Басейнове управління річки П.Буг (БУВР) заперечило відповідні зміни в генплані міста, посилаючись на норму 50 метрів прибережної захисної смуги (ПЗС), де заборонено будівництво.
А тепер давайте міркувати логічно. Якщо земля приватизована, то при відкритих реєстрах її власники вже не можуть бути «невідомими особами». Або ж Гайда лукавить, коли говорить, буцім-то ділянки оформлені «на людей, що наближені до клану Ткачуків та оточення екс-мера Володимира Гройсмана». Хоча насправді такі «мєлочі» в цій історії її очевидно і не цікавлять.
Зате вже очевидно Гайда лукавить, приписуючи Гройсмана до нібито «дєрєбана» берегу міськрадою в 2015 році. Бо ще з лютого 2014 року Вінницею керує Сергій Моргунов. Але це знову ж таки «мєлочі» для Таїси Гайди, реальна мета якої, судячи з її дій - це піар і чим гучніший піар, тим кращий. Бо хто такий Моргунов? – при всій повазі до зробленого й авансованого, лише міський голова, якого й в місті не всі ще знають досить. А Володимир Гройсман – премєр-міністр. Тому подібні інформаційні «смаколики» навколо його прізвища радо підхоплюють всеукраїнські ЗМІ, цитуючи й піарячи при цьому ньюсмейкера (тобто саму Гайду). А що скандал на коліні склепаний, так вперше чи що. Зате Гройсман як «паровозік» витягне її «дрезіну», сподівається Гайда, у премєр-лігу професійних активістів країни.
Про пляжі. Ще раз нагадаю, що насправді йдеться про вулицю Подільську, де пляжів ніколи й не було. Натомість місцеві мешканці розбили там собі городи, дехто навпроти себе встановив загорожі з хвіртками, альтанки для шашликів, а подекуди на березі просто складували купи сміття і будівельного мотлоху.
І останнє, про прибережну захисну смугу в 50 метрів, яке нібито має місце.
Відразу скажу, що найтемніша матєматіка у вітчизняному законодавстві – це природоохоронна матєматіка, бо дозволяє тлумачити правила на розгляд того, хто тлумачить, в т.ч. й визначати землі прибережних захисних смуг. Зокрема, Земельним кодексом України, а саме статтею 60, прибережні захисні смуги встановлюються шириною в 100 метрів біля великих рік, 50 метрів – біля середніх і 25 метрів - для малих річок, струмків і потічків. Причому в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації. А от мала річка Вишня чи середня, 25 чи 50 метрів має бути біля неї захисна смуга, отут самий простір для тлумачень і торгів відповідних посадовців. До пори до часу, звісно. Та ж Таїса Гайда сама нещодавно обурювалась колишнім начальником того самого Басейнового управління, якого було засуджено за махінації і який через суд знову намагається відновитись на роботі. Така от правда життя
Тому, підсумовуючи названі факти й беграунд дійових осіб, стає очевидно, що ця історія народилася в силу збігу двох моментів – пошуку Гайдою будь-якого скандалу, який можна було б привязати до імені Гройсмана, та образ мешканців вулиці Подільської.
Людей навіть можна зрозуміти. Жили все життя з панорамним видом на річку та озеро, хтось на березі ще й город тримав чи альтанку для шашликів, аж тут така засада раптом. Як скаржилися вони в одній редакції: - У людей навіть городи забрали!
Звична ситуація для наших реалій. Багато хто підтвердить, що варто рік-два не появитись на своїй дачній ділянці, як її хтось вже зорає-засадить,і це в кращому випадку. А то ще й влаштує звалище сміття чи складування своїх будматеріалів. – «А це – на бурячки»)
Отака от озерна історія насправді, де-юре і де-факто. А ще вона дійсно повязана з сімєю Ткачуків, які свого часу стали власниками згаданого ТОВ «Голуба нива». Хтось в 90-ті продавав сертифікати, акції й пайове майно, а хтось купував. А закон, як відомо, зворотньої сили не має. Є, щоправда, ще соціальна і моральна сторона, як і в кожного бізнесу. Цілком може бути, що акціонери «Голубої ниви» оцінили соціальну напругу в сьогоднішньому суспільстві і вже готують на передачу для будівництва ще кілька ділянок. Для учасників АТО, наприклад. Тому й крапку в цій історії ще не ставлю…