В Україні знову планують масово зносити старі "хрущовки"

25.09.13 13:25 4819

У проект увійдуть міста: Чернівці, Тернопіль, Нововолинськ (Волинська область), Бердянськ (Запорізька область) і Жоква, що на Львівщині

В Україні знову планують масово зносити старі "хрущовки"

Чи торкнеться "велике переселення" Вінниці?

В Україні знову планують масово зносити старі "хрущовки", аби на їхньому місці звести сучасне житло. Про розробку відповідного пілотного проекту минулого місяця повідомив очільник Мінрегіонбуду Геннадій Темник. За його словами, як пише УНІАН, до кінця поточного року буде розроблена модель, яка відповідатиме інтересам як забудовників, так і мешканців застарілого житла, на яких очікує переселення. Старт реалізації проекту заплановано вже на початок наступного 2014 року.

У перелік міст-"щасливчиків" мають увійти обласні центри Чернівці і Тернопіль, а також міста районного значення Нововолинськ (Волинська область), Бердянськ (Запорізька область) і Жоква, що на Львівщині. Свого часу, правда, не зносити, а реконструювати три "хрущовки" пробували і у Вінниці. Цього разу наше місто - поза цим пілотним проектом. І "проситися" до нього, здається, міські чиновники не збираються.

- На жаль, як показує практика, державні програми не є стабільними та послідовними, і це не дає можливості чітко планувати участь у них, - пояснює директор департаменту житлового господарства Вінницької міської ради Сергій Кушнір.

Правоту його слів підтверджує досвід участі Вінниці у програмі реконструкції застарілого житла, яку декілька років тому затвердив Кабмін. Тоді за державний кошт повинні були реконструювати три вінницькі "хрущовки".

- Ця програма не профінансована державою у повному обсязі, і у двох будинках деякі роботи завершували за кошти міського бюджету. Це були позапланові витрати, - розповідає Сергій Кушнір.
За словами Сергія Кушніра, сьогодні у місті нараховується 134 "хрущовки". Зведені вони у період з 1961-1963 по початок 70-х років, в основному на Вишеньці, між вулицями 600-річчя і Квятека, а також на Київській і Тарногродського.

- Технічний стан цих будинків занепокоєння не викликає, вони не вичерпали свій термін експлуатації: до 100 років для панельних будівель і до 150 - для цегляних. По мірі необхідності і у разі бажання мешканців капітальний ремонт "хрущовок" проводиться на загальних підставах, тобто на засадах співфінансування із міською радою за схемою "30 на 70", або за рахунок міського бюджету робиться перший капітальний ремонт будинку після передачі його на баланс ОСББ, - пояснює Сергій Кушнір. - Що стосується масового знесення "хрущовок" та будівництва на їхньому місці нового житла, то, справді, у 2008-2009 роках це питання піднімалося, аналізувалася ситуація, робилися розрахунки. Але для нашого міста ця програма не є економічно доцільною. Сьогодні квадратний метр житла у Вінниці коштує сім тисяч гривень. Тобто, наприклад, зведення 9-поверхового будинку на чотири під`їзди площею чотири тисячі квадратних метрів - це 30 млн. грн. Один такий будинок - це розселені дві "хрущовки". Тобто на ньому забудовник нічого не заробить. Тож, аби був прибуток, будинок повинен мати більше поверхів - а це додаткові витрати, які можуть і не окупитися…

Про насамперед економічну доцільність казав свого часу і колишній міністр ЖКГ України Олексій Кучеренко. На його думку, проект щодо масового знесення "хрущовок" може бути реалізований у центральних районах великих міст, де інвестор може розраховувати на те, що висока вартість житла перекриє і витрати на будівництво, і безоплатне виділення квартир мешканцям знесеного будинку. "Набагато складніше буде зацікавити будівельників зводити будинки у регіонах… Тут держава повинна буде докласти серйозних зусиль, аби належним чином стимулювати забудовників", - каже Олексій Кучеренко.

Саме тому, на думку ще одного фахівця, на якого посилається видання "Коментарі", незалежного експерта ринку нерухомості Руслана Макаренка, найближчим часом випадки знесення застарілого житлового фонду будуть поодинокими і багато у чому залежатимуть від ініціативи місцевих влад та їхньої здатності зацікавити інвестора у реалізації подібних проектів.

"А поки, мусуючи тему реконструкції застарілого житла, політики переслідують виключно власний інтерес. На цей піар цілком може клюнути частина зі ста тисяч вітчизняного електорату, що проживає у п'ятиповерхових будинках", - додають "Коментарі".

До речі

Однією з перших ластівок у справі знесення "хрущовок" цілими кварталами на теренах колишнього СРСР стала Москва. Починаючи із 1999 року, в російській столиці знесли понад 1300 будинків, мешканців - розселили. Не вперше планують проведення аналогічної акції і в Україні. Зокрема, у 2006 році ухвалено закон щодо реконструкції житлової забудови, який спровокував зростання попиту на застарілі будинки: покупці квартир у застарілих будинках сподівалися на отримання житла у сучасних новобудах. Але плани залишилися планами, і одним з каменів спотикання на шляху їхньої реалізації стала норма, яка передбачала стовідсоткову згоду мешканців старих будинків на переселення. А ще - неврегульованість питання щодо долі переселенців: куди відселяти їх на час будівництва нового житла і скільки саме це будівництво має тривати. Не прописані чітко і гарантії жителям "хрущовок", що підлягають знесенню, на отримання не просто нової квартири, а квартири у районі, де вони проживають.

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Газета "Місто"
Система Orphus

Останні новини

Реклама