Нові назви вулиць Вінниці

05.01.16 09:09 68723 6

Нові назви вулиць Вінниці

Керуючись Законом України від 09.04.2015р. №317 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 № 989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», враховуючи Протокол громадських слухань щодо перейменування вулиць у місті Вінниці, топонімічна назва яких підлягає зміні від 04 грудня 2015 р., відповідно до п.5 «Положення про адресну систему м.Вінниці», затвердженого рішенням виконкому міської ради від 15.09.2011р. №2249 зі змінами, та керуючись ст.26, п.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада затвердила рішення про перейменування 135 вулиць, провулків, тупиків та проїздів у місті.

Після піврічного громадського обговорення та громадських слухань напрацьовано обґрунтовані нові назви вулиць. В подальшому міський бюджет візьме на себе витрати по виготовленню аншлагів як для багатоквартирних будинків, так і приватних садиб. Прописку та документи на нерухомість власникам змінювати не потрібно. Розпорядженням міського голови роботу комісії по декомунізації подовжено. За півроку має відбутися друга черга перейменувань, до якої увійдуть вулиці на територіях, що увійшли до меж міста і дублюють назви міських топонімів.

 

Стара назва Нова назва
1 вулиця 12 Грудня

вулиця Ігоря Костецького

Костецький Ігор В’ячеславович (справж. Мерзляков, 1913 – 1983) – письменник, драматург, перекладач, мистецтвознавець, один із фундаторів української модерністської літератури. Дитячі та юнацькі роки пройшли у Вінниці, родина проживала на Старому місті. Під час окупації був редактором газети «Вінницькі вісті», публікуючи матеріали творчого та мистецького характеру.

2 провулок 1-й 12 Грудня провулок 1-й Ігоря Костецького
3 провулок 2-й 12 Грудня провулок 2-й Ігоря Костецького
4 вулиця 30-річчя Перемоги

вулиця Костянтина Василенка

Василенко Костянтин Прокопович (1877 – 1941) – журналіст, громадський та політичний діяч. Член Центральної ради, Генеральний секретар (міністр) праці УНР в 1917 р. Жертва сталінських репресій, розстріляний у Вінниці в липні 1941 р.

5 вулиця 40-річчя Перемоги

вулиця Данила Галицького

Данило Романович Галицький (1201 – 1264) — руський князь з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства. Відновив і розбудував державу, до складу якої входило Поділля (тоді – Пониззя). Чинив упертий опір монгольській експансії, нейтралізуючи спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи країни.

6 вулиця 50-річчя Перемоги

вулиця Замостянська

Топонім відомий з першої чверті XVII ст. В офіційну міську топонімічну систему введений перспективним планом розвитку міста 1874 р.

7 вулиця П.Ангеліної

вулиця Євгена Гуцала

Гуцало Євген Пилипович (1937 – 1995) – письменник-шістдесятник, журналіст, поет і кіносценарист. Лауреат Шевченківської премії (1985 р.). Уродженець Вінницької області.

8 провулок П.Ангеліної провулок Євгена Гуцала
9 вулиця Артема

вулиця Володимира Антоновича

Антонович Володимир Боніфатійович (1834 – 1908) – історик, археолог, етнограф, професор Київського університету. Член Київської громади, засновник «київської школи», представниками якої були М. Грушевський та Д. Багалій. Редактор і видавець «Архіву Південно-Західної Росії» – унікального багатотомника документів і матеріалів з історії Правобережної України XVI-XVIII ст. Уродженець Вінницької області.

10 вулиця Бєлінського

вулиця Марії Гавриш

Гавриш Марія Федорівна (1931– 2001) – багаторазова чемпіонка та рекордсменка СРСР та України з плавання, майстер спорту, тренер. Перша учасниця Олімпійських ігор з Вінниці (1952, Гельсінкі). Переможниця багатьох міжнародних змагань. Уродженка П’ятничан.

11 вулиця Блюхера

вулиця Чумацька

Чумацтво – торговельно-візницький купецький промисел українців на в степовій та лісостеповій зоні Євразії від XV століття до середини ХІХ століття.
Чумакування мало своє відображення в українському побуті і способі життя, матеріальній культурі і лексиці, фольклорі, літературі, драматургії.

12 провулок 1-й Блюхера провулок 1-й Чумацький
13 провулок 2-й Блюхера провулок 2-й Чумацький
14 провулок 3-й Блюхера провулок 3-й Чумацький
15 проїзд 1-й Блюхера проїзд 1-й Чумацький
16 проїзд 2-й Блюхера проїзд 2-й Чумацький
17 вулиця Боженка
myvin.com.ua

вулиця П’ятничанська

Топонім відомий з XV ст. Село П’ятничани увійшло у межі міста у 1938 р.

18 вулиця Володарського

вулиця Монастирська

У XVII-XVIII ст. вулиця розмежовувала землі єзуїтського, домініканського та православного монастирів.

19 вулиця Волочаївська

вулиця Ґрохольських

Грохольські – польський шляхетський рід, з якого походила низка громадсько-політичних діячів Поділля у XVIII – початку XX ст. Серед них – фундатор оборонного замку в П’ятничанах, земський суддя Брацлавського воєводства Міхал Грохольський (1705 – 1768), відомі господарські й громадські діячі Вінниці та Вінницького повіту Тадеуш Грохольський (1839 – 1913) і Здзіслав Грохольський (1881 – 1968).

20 провулок Волочаївський провулок Ґрохольських
21 площа Героїв Сталінграда
myvin.com.ua

площа Привокзальна

Відновлена історична назва площі.

22 вулиця Димитрова

вулиця Дмитра Марковича

Маркович Дмитро Васильович (1848 – 1920) – громадсько-політичний діяч, юрист, письменник, один із фундаторів кооперативного руху. Головний прокурор (1917), член Сенату (1918), міністр юстиції УНР (1919). З 1915 р. жив у Вінниці, тут й похований.

23 провулок Димитрова провулок Дмитра Марковича
24 вулиця Дундича

вулиця Анатолія Свидницького

Свидницький Анатолій Патрикійович (1834 – 1871) – письменник, класик української літератури. Автор першого українського сімейного роману «Люборацькі» та ряду етнографічних розвідок, зокрема, «Великдень у подолян». Уродженець Вінницької області.

25 вулиця Едельштейна

вулиця Єрусалимка

Топонім як місце компактного розселення євреїв відомий з XVIIІ cт. На початку ХХ ст. охоплював територію на схід від сучасних вул. Чкалова та П. Осипенко до ріки. Міську забудову знищено нацистами восени 1942 р.

26 вулиця Енгельса

вулиця Дубовецька

Топонім «Дубовецька слобідка» відомий з кінця XVIII ст. як район компактного проживання росіян-старообрядців. Історичні відомості про місцеву слободу фіксуються у першій чверті XVII ст.

27 провулок 2-й Енгельса провулок 2-й Дубовецький
myvin.com.ua
28 провулок 3-й Енгельса провулок 3-й Дубовецький
29 проїзд Енгельса проїзд Дубовецький
30 площа Жовтнева

площа Героїв Чорнобиля

На честь ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (26.04.1986 р.). У Вінницькій області проживає близько 91 тисячі осіб, які постраждали внаслідок трагедії. З них близько 4800 – учасники ліквідації.

31 вулиця Жукова

вулиця Генерала Дерев’янка

Дерев’янко Кузьма Миколайович (1904 – 1954) – радянський військовий діяч, дипломат, генерал-лейтенант, Герой України (2007). 2 вересня 1945 р. від імені СРСР підписав Акт про капітуляцію Японії, тим самим завершивши Другу світову війну.

32 провулок Жукова провулок Генерала Дерев’янка
33 вулиця Журавльова

вулиця Ігоря Сікорського

Сікорський Ігор Іванович (1889 – 1972) – український та американський інженер-авіаконструктор, підприємець. Автор легендарного літака «Ілля Муромець», на якому було встановлено світовий рекорд вантажопідйомності. Конструктор першого в США літака-амфібії. В 1940-х рр. його фірма стала провідним виробником вертолітної техніки за кордоном. У 1916 – 1917 рр. жив у Вінниці як інженер ескадри повітряних кораблів.

34 вулиця Затонського

вулиця Леся Курбаса

Курбас Лесь (Олександр) Степанович (1887 – 1937) – режисер, актор, теоретик театру, драматург. Народний артист УСРР (1925). Засновник театру-студії «Березіль» (1922). Будучи режисером Одеської кінофабрики, в 1924 р. проводив зйомки на Старому місті у Вінниці. Репресований.

35 провулок 1-й Затонського провулок 1-й Леся Курбаса
36 вулиця Збишка

вулиця Дмитра Майбороди

Майборода Дмитро Олександрович (1980 – 2014) – військовий, майор, командир екіпажу літака АН-26, Герой України (2014). З травня по липень 2014 р. виконав 35 бойових вильотів для перевезення військових, озброєння, матеріально-технічних засобів в зону АТО. 14.07.2014 літак було підбито. Разом з помічником командира екіпажу, майором Д. Шкарбуном до останнього керував літаком, що дозволило іншим членам екіпажу врятуватися. Народився і жив у Вінниці.

37 вулиця Зорге

вулиця Омеляна Грабця

Грабець Омелян (псевдо «Батько», 1911 – 1944) – військовий діяч, член ОУН, полковник Української Повстанської Армії (УПА), організатор та командир партизанської групи УПА-Південь у Вінницькій та Хмельницькій обл. у 1943-1944 рр., яка успішно протистояла нацистам. Загинув в бою із загоном НКВС 10.06.1944 р. поблизу с. Микулинці Літинського району Вінницької області.

38 провулок 1-й Зорге провулок 1-й Омеляна Грабця
39 провулок 2-й Зорге провулок 2-й Омеляна Грабця
40 вулиця Зубриліна

вулиця Генерала Безручка

Безручко Марко Данилович (1883 – 1944) – військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. В 1920 р. – командир 6-ї Січової дивізії Армії УНР. Один із творців «Дива на Віслою»: з 28.08 по 2.09.1920 р. очолював героїчну оборону міста Замостя союзними польсько-українськими військами проти армії Будьонного. Військовий міністр уряду УНР (1921). Восени 1920 р. брав участь у бойових діях на Поділлі (лінія Бар – Шаргород – Літин).

41 провулок Зубриліна провулок Генерала Безручка
42 проїзд Зубриліна проїзд Генерала Безручка
43 вулиця Інтернаціональна
myvin.com.ua

вулиця Олександра Соловйова

Соловйов Олександр Павлович (1919 – 1998) – вчитель, педагог. Учасник Другої світової війни. Після демобілізації працював військовим керівником, учителем історії у вінницьких школах №17 та №2, заступником директора – школі №4. У 1952 – 1986 рр. був директором школи №17. Під його керівництвом школа стала одним з лідерів освітянської справи у місті, а згодом завдяки його учням й у країні. Заслужений вчитель України. Проживав у «будинку вчителів».

44 вулиця Квятека

вулиця Миколи Ващука

Ващук Микола Васильович (1959 – 1986) – ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, командир відділення пожежної частини м. Прип’ять, Герой України (2006). Брав безпосередню участь в гасінні пожежі на АЕС в ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. Помер від тривалого впливу радіаційного опромінення високого рівня. Випускник Вінницького училища професійної підготовки працівників пожежної охорони (1983).

45 вулиця Кірова
myvin.com.ua

вулиця Батозька

Битва під Батогом – бій армій Війська Запорозького і Кримського Ханства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням Марціна Калиновського. Битва була однією з важливих подій в ході Хмельниччини, завершилася перемогою союзників. Вважається еталонним прикладом козацького військового мистецтва XVII ст. Відбулась біля сучасного села Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області.

46 вулиця Козицького

вулиця Миколи Оводова

Оводов Микола Васильович (1864 – 1941) – громадський діяч, лікар, реформатор, міський голова Вінниці у 1899 – 1917 рр. За його головування місто отримало «економічне диво»: річний бюджет зріс у 11,2 рази, господарство та соціально-культурна сфера значно поліпшилась (телефонізація, електрифікація, появи системи водопостачання та громадського транспорту).

47 вулиця Колгоспна
myvin.com.ua

вулиця Петра Ніщинського 

Ніщинський Петро Іванович (1832 – 1896) – композитор, поет та перекладач. Випускник Афінського університету (1856). Твір «Вечорниці» («Закувала та сива зозуля…») став найвищим досягненням тогочасної української хорової музики. Автор перших перекладів українською давньогрецьких творів Гомера і Софокла. Уродженець Вінницької області.

48 вулиця Ф.Кона

вулиця Івана Миколайчука

Миколайчук Іван Васильович (1941 – 1987) – кіноактор, режисер та сценарист. Лауреат Шевченківської премії (1988). Визнання принесла роль Івана Палійчука у «Тінях забутих предків» (1964). У творчому доробку 2 режисерські роботи, 9 сценаріїв, 34 ролі у кіно, серед яких фільми «Пропала грамота», «Біла птаха з чорною ознакою», «Вавилон ХХ».

49 провулок Ф.Кона провулок Івана Миколайчука
50 вулиця Конєва

вулиця Олексія Береста

Берест Олексій Прокопович (1921 – 1970) – радянський військовий, лейтенант Червоної Армії, Герой України (2005). 30.04.1945 р. разом з сержантами М. Єгоровим та М. Кантарією встановив прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу (факт приховувався). Загинув під колесами потяга, рятуючи п'ятирічну дівчинку.

51 вулиця Корнійчука

вулиця Олеся Гончара

Гончар Олесь (Олександр) Терентійович (1918 – 1995) – письменник, літературний критик, громадський діяч. Учасник Другої світової війни, перший лауреат премії ім. Т. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959 – 1971). Автор романів «Прапороносці» та «Собор». Твори перекладені на 67 мов.

52 вулиця Зої Космодем’янської

вулиця Валентина Отамановського

Отамановський Валентин Дмитрович (1893 – 1964) – юрист, історик права та медицини, організатор науки, краєзнавець, громадський діяч. Член Центральної Ради, учасник бою під Крутами. Автор першого в Україні історико-правового дослідження міста (праця «Вінниця в XIV–XVII століттях»). Очільник Кабінету виучування Поділля – краєзнавчої організації, за зразком якої почали створювати аналоги в інших регіонах України. Жертва сталінських репресій.

53 вулиця Крупської

вулиця Академіка Буняковського

Буняковський Віктор Якович (1804 – 1889) – вчений, математик, педагог, кавалер 13 орденів Російської імперії, декан фізико-математичного факультету та ректор Санкт-Петербурзького університету, віце-президент Російської академії наук (1864). Автор понад 100 праць з математичного аналізу, теорії чисел, геометрії, теорії ймовірностей. Винахідник планіметра, пантографа, приладу для додавання квадратів. Уродженець Вінницької області.

54 вулиця Куйбишева

вулиця Бернарда Претвича

Претвич Бернард (1500 – 1562(3)) – військовий та державний діяч Великого Князівства Литовського, один із засновників українського козацтва, теоретик козацької військової тактики. Протягом життя виграв понад 70 битв з татарами. Завдяки забезпеченій ним ефективній обороні розпочалася колонізація та розвиток міст Поділля. В 1540 р. врятував м. Вінницю від татарського набігу.

55 провулок Куйбишева провулок Бернарда Претвича
56 вулиця Лазо

вулиця Євгена Патона

Патон Євген Оскарович (1870 – 1953) – видатний учений у галузі зварювальних процесів і мостобудування. Академік АН УРСР, Герой Соціалістичної праці. Неодноразово відвідував своїх родичів, які мали маєток у Подільській губернії.

57 вулиця Ленінградська

вулиця Олександра Довженка

Довженко Олександр Петрович (1894 – 1956) – письменник та кінорежисер, класик світового кінематографу. Неодноразовий лауреат премій та нагород, серед яких приз міжнародного кінофестивалю у Венеції (1934). Автор літературних творів «Зачарована Десна», «Україна в огні», фільмів «Арсенал», «Земля», «Іван», «Аероград», «Щорс», «Поема про море» та ін.

58 вулиця Ленських подій

вулиця Агатангела Кримського

Кримський Агатангел Юхимович (1871 – 1942) – історик, сходознавець, письменник і перекладач. Низка його підручників з історії та літератури Сходи досі використовуються фахівцями. Автор першого в історії української літератури інтелектуального роману «Андрій Лаговський». Один з організаторів і перших академіків Української Академії наук. Фундатор українського сходознавства. Видатний філателіст. Ім'я міститься у переліку видатних діячів світу, затвердженому ЮНЕСКО.

59 провулок Ленських подій провулок Агатангела Кримського
60 вулиця Литвиненка

вулиця Марії Литвиненко-Вольгемут

Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна (1892-1966)– співачка, педагог, громадський діяч, народна артистка СРСР. Працювала в театрах: М.Садовського, музичної драми в Петрограді, Київському та Харківському опери та балету. Створила понад 70 вокально-сценічних образів з опер С.Гулака-Артемовського, М.Лисенка, К.Данькевича, М.Аркаса, П.Чайковського, Д.Верді, Р.Вагнера, Д.Пуччіні та інших композиторів. В 1920-1922 рр. перебувала у Вінниці, де працювала у місцевій народній опері та розпочала педагогічну діяльність у Вінницькій народній консерваторії.

61 провулок 1-й Литвиненка провулок 1-й Марії Литвиненко-Вольгемут
62 провулок 2-й Литвиненка провулок 2-й Марії Литвиненко-Вольгемут
63 тупик 1-й Литвиненка тупик 1-й Марії Литвиненко-Вольгемут
64 вулиця Медведєва

вулиця Миколи Амосова

Амосов Микола Михайлович (1913-2002)– видатний хірург, біокібернетик, філософ, письменник, академік Національної Академії наук України і Академії медичних наук України, Лауреат державної премії УРСР (двічі) та України, Ленінської премії, Герой Соціалістичної праці. З 1952 р. працював у Києві, очолював створену ним першу в Україні клініку серцевої хірургії. Вперше в Україні почав робити операції на серці зі штучним кровообігом, уперше в СРСР виконав протезування мітрального клапана, уперше в світі створив і запровадив антитромботичні протези клапанів серця.

65 провулок Франца Мерінга

провулок Густава Брілінга

Брілінг Густав Вольдемарович (1867 – 1940) – юрист, колезький радник, почесний громадянин Подільської губернії. Один з активних громадських діячів міста на початку ХХ ст. Засновник Вінницького обласного краєзнавчого музею. Репресований. Його син Георгій (1897-1980) залишив яскраві спогади про місто початку ХХ ст. Після 1912 р. родина проживала в районі сучасних вул. Ширшова та Стеценка.

66 вулиця Михайличенка

вулиця Митрополита Петра Могили

Могила Петро (1597 – 1647) – український та молдовський політичний, церковний діяч Речі Посполитої, настоятель Києво-Печерського монастиря, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі. В 1632 р. заснував колегіум (аналог вищого навчального закладу) при Вінницькому Вознесенському монастиреві, опікувався православними монастирями та храмами Вінниці та Поділля. Святий, канонізований усіма гілками українського Православ’я.

67 вулиця П.Морозова

вулиця Богдана Ступки

Ступка Богдан Сильвестрович (1941 – 2012) – актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії (1993), Герой України (2011), Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991). Зіграв близько 100 ролей у кіно та понад 100 на театральній сцені. Неодноразово відвідував Вінницю з гастролями, брав участь у зйомках фільму «Архієрей» (1990) у нашому місті.

68 вулиця П.Осипенко

вулиця Мури

Топонім відомий з XVIII ст. Первинно був прив’язаний до єзуїтського монастиря. З 1920-х років поширився на весь квартал старовинної забудови.

69 вулиця Островського

вулиця Брацлавська

Вінниця до 1793 р. була складі Брацлавського воєводства. Вулиця була складовою важливої з економічної точки зору дороги на Брацлав.

70 провулок Островського провулок Брацлавський
71 тупик Островського тупик Брацлавський
myvin.com.ua
72 вулиця Павленка

вулиця Івана Пулюя

Пулюй Іван Павлович (1845-1918) – фізик, винахідник, філософ, педагог, перекладач, професор. Першим зробив знімок кісток руки із використанням променів, які згодом були запатентовані як «рентгенівські». Досліджував неонове світіння. Винахідник фосфоресцентної лампи. Разом з П.Кулішем та І.Нечуєм-Левицьким переклав українською мовою Біблію.

73 провулок Павленка провулок Івана Пулюя
74 тупик Павленка тупик Івана Пулюя
75 проїзд 1-й Павленка проїзд 1-й Івана Пулюя
76 проїзд 2-й Павленка проїзд 2-й Івана Пулюя
77 проїзд 3-й Павленка проїзд 3-й Івана Пулюя
78 вулиця Паризької Комуни

вулиця Олександра Кошиця

Кошиць Олександр Антонович (1875 – 1944) – хоровий диригент, композитор, письменник-мемуарист. За доби Української революції став співорганізатором Української республіканської капели, яка гастролювала Західною Європою й Америкою. Неодноразово перебував у Вінниці – малій батьківщині його дружини, Тетяни Георгієвської.

79 вулиця Пархоменка
myvin.com.ua

вулиця Миколи Зерова

Зеров Микола Костянтинович (1890-1937) – поет, лідер київських неокласиків, літературний критик, перекладач з античних мов. Професор Київського університету. Був підданий більшовицьким переслідуванням з середини 1920-х рр., заарештований 1935 р., розстріляний у Сандормосі (1937). Діяльність початку 1920-х пов’язана з Вінниччиною.

80 вулиця Першотравнева

вулиця Магістратська

Магістрат як орган міського самоврядування діяв з перервами у Вінниці з 1640 р., із запровадженням Магдебурзького права, до 1838 р., коли йому залишили лише судові повноваження. Остаточно магістрати зникли у 1866 р. після проведення судової реформи у Російській імперії. Розміщувався вінницький магістрат у ратуші, що знаходилася на Ринковій площі навпроти монастиря домініканців.

81 провулок Першотравневий провулок Магістратський
82 вулиця Петровського

вулиця Замкова

Топонім прив’язаний до Замкової гори, де у XIV-XVI ст. знаходився Вінницький замок (т.зв. «Місто Коріатовичів» і «Місто Острозьких»).

83 провулок 1-й Петровського провулок 1-й Замковий
84 провулок 2-й Петровського провулок 2-й Замковий
85 вулиця Піонерська

вулиця Пластова

На честь «Пласту» – національна скаутської організації України, заснованої восени 1911 р. Нині це найбільша та найстаріша українська скаутська організація, яка діє у багатьох країнах світу. Перші пластові товариства у Вінниці розпочали свою діяльність восени 1919 р.

86 провулок Піонерський провулок Пластовий
87 тупик Піонерський тупик Пластовий
88 вулиця Плеханова

вулиця Івана Бойка

Бойко Іван Никифорович (1910-1975) – двічі Герой Радянського Союзу. Відзначився при вигнанні фашистських окупантів з Козятина наприкінці грудня 1943 р. Також, очолювані ним військові підрозділи виявили мужність і героїзм при визволенні Жмеринки, Чернівців, при форсуванні Дністра, Пруту, на території Польщі, Німеччини, під час штурму Берліна. Уродженець Вінницької області

89 провулок Плеханова провулок Івана Бойка
90 вулиця Повстання броненосця "Потьомкін"

вулиця Івана Сірка

Сірко Іван (1605 (1610?) – 1680) – козацький ватажок, кальницький полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі Учасник Визвольної війни Б.Хмельницького та чисельних військових кампаній проти турків та татар. 1654 р. виступив проти підписання Переяславської угоди. У другій половині 1650-х рр. – Вінницький полковник. Поширеною серед науковців є думка, що місцем народження отамана є с. Мурафа  Шаргородського району.

91 провулок Повстання броненосця "Потьомкін" провулок Івана Сірка
92 вулиця Подвойського

вулиця Олени Пчілки

Олена Пчілка (справж. Ольга Петрівна Косач, з роду Драгоманових, 1849-1930) – письменниця, перекладачка, етнограф, публіцистка, громадська діячка, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук; мати поетеси Лесі Українки, сестра професора Михайла Драгоманова. Життя і діяльність пов’язані з Поділлям з кінця ХІХ ст. У 1920 р. за антибільшовицькі виступи була заарештована, після звільнення переїхала до Могилева-Подільського (до доньки), де перебувала до 1924 р.

93 проїзд Подвойського проїзд Олени Пчілки
94 вулиця Постишева

вулиця Академіка Вернадського

Вернадський Володимир Іванович (1863-1945)– вчений-природознавець, філософ, біогеохімік. Один із засновників та перший президент (1918-1921) Української Академії наук. Академік Академії наук Російської, СРСР, Паризької, Чеської, професор Сорбони, основоположник генетичної мінералогії, гео- та біохімії; вчення про живу речовину, її роль в еволюції біосфери, теорії ноосфери. Його вчення про взаємовідносини природи і суспільства значно вплинуло на формування сучасної екологічної свідомості.

95 проїзд 1-й Постишева проїзд 1-й Академіка Вернадського
96 проїзд 2-й Постишева проїзд 2-й Академіка Вернадського
97 вулиця В.Примакова

вулиця Якова Шепеля

Шепель Яків Матвійович (1894 – 1921) – повстанський отаман на Літинщині, полковник Армії УНР. У 1919 — 1921 рр. оперував проти більшовиків на Літинщині, Хмельниччині, Козятинщині, Калинівщині (територія Вінницької області). Упродовж 1919-1920 рр. неодноразово займав Вінницю.

98 вулиця Пролетарська

вулиця Гайдамацька

Топонім пов'язаний з народним повстанським рухом на Правобережній Україні XVIII ст.

99 провулок Пролетарський провулок Гайдамацький
100 провулок 1-й Пролетарський провулок 1-й Гайдамацький
101 вулиця Революційна

вулиця Трамвайна

Перший громадський транспорт у Вінниці, історія якого розпочалась 28.10.1913. Трамвай має статус одного з неофіційних символів міста. Також вулиця розташована поряд з трамвайним депо КП «Вінницька транспортна компанія».

102 провулок 1-й Революційний провулок 1-й Трамвайний
103 провулок 2-й Революційний провулок 2-й Трамвайний
104 проїзд Революційний проїзд Трамвайний
105 вулиця Руднєва

вулиця Івана Виговського

Виговський Іван (1608 – 1664) – військовий, політичний і державний діяч Гетьманщини. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657–1659). Створив потужну та високоефективну Генеральну канцелярію. Учасник Батозької битви. Ставши гетьманом, уклав з Річчю Посполитою відому Гадяцьку угоду 1658 р. про рівноправну конфедерацію України з Короною Польською та Великим князівством Литовським. Переможець 100-тисячної російської армії в битві під Конотопом. Після складання булави тривалий час проживав у Бару.

106 вулиця Свердлова

вулиця Князів Коріатовичів

Коріатовичі – династія литовсько-руських князів, яка правила у Подільському князівстві та Закарпатті. Племінники князя Ольгерда, брати Юрій, Олександр, Костянтин, Борис та Федір прийшли на Поділля в 50-х рр. XIV ст. За однією із версій, після перемоги Ольгерда над татарами в битві на Синій Воді (1362), вони заснували низку прикордонних міст-фортець, серед яких була й Вінниця. Засноване ними Подільське князівство стало самостійним державним утворенням із суверенною зовнішньою та внутрішньою політикою.

107 провулок Свердлова провулок Князів Коріатовичів
108 вулиця Соколова

вулиця Івана Шиповича

Шипович Іван Омелянович (1857 – 1936) – священик, дослідник історії Поділля, археолог, громадський діяч. Керівник археологічної комісії при Вінницькій міській управі, перший дослідник Сабарівського городища. Автор низки краєзнавчих праць і нарисів, серед яких – «Літопис Вінницького капуцинського монастиря». Жертва сталінських репресій.

109 вулиця Стахурського вулиця Андрія Первозванного
110 вулиця Тарногродського вулиця Сергія Зулінського
111 вулиця Тельмана

вулиця Валеріана Боржковського

Боржковський Валеріан Васильович (1864-1919) – етнограф, археолог, статистик, громадський та земський діяч. З 1902 р. жив у Вінниці, працював землеміром. Очолював Староміське товариство садоводів, Староміське товариство взаємного кредиту, Староміську «Просвіту». Один з активних учасників українського громадського руху у місті. Гласний Вінницького повітового земства (з 1911). За доби Української революції – комісар у Вінниці. Розстріляний більшовиками.

112 вулиця Тимощука

вулиця Якова Гальчевського

Гальчевський Яків Васильович (1894 – 1943) – військовий діяч, учасник повстанського руху в Україні на поч. 1920-х рр., сотник Армії УНР, останній командувач повстанських сил Правобережної України (1922). Майор Війська Польського. Його загін оперував на Літинщині, Летичівщині, Брацлавщині, Гайсинщині. Уродженець Вінницької області.

113 вулиця Тухачевського
myvin.com.ua

вулиця Антона Турчановича

Турчанович Антон Федорович (1854 – 1943) – офіцер українського походження, полковник Російської імператорської армії. Вінницький повітовий військовий начальник (1913 р.). Винахідник польової кухні: його проект, запатентований 1908 р., був визнаний найвдалішим. Уродженець Вінницької області.

114 провулок 1-й Тухачевського провулок 1-й Антона Турчановича
115 провулок 2-й Тухачевського провулок 2-й Антона Турчановича
116 провулок 3-й Тухачевського провулок 3-й Антона Турчановича
117 вулиця Уборевича

вулиця Миколи Битинського

Битинський Микола Оверкович (1893 – 1972) – дослідник геральдики, уніформології, поручник Дієвої Армії УНР. Автор Державного гербу Української соборної держави, низки праць про історію українських символів та уніформи. Розробник нагород УНР – Хреста Симона Петлюри та Воєнного хреста. Засновник Українського воєнно-історичного інституту (1948), член Українського товариства подолян (США). Уродженець Вінницької області.

118 вулиця Фабриціуса

вулиця Джозефа Конрада

Конрад Джозеф (справж. Коженьовський Йозеф, 1857 – 1924) – англійський письменник польського походження. Один із найвидатніших англійських прозаїків, творчість якого мала вплив на Е. Гемінґвея та В.-С. Берроуза. Неодноразово відвідував маєтки польської шляхти на теренах Східного Поділля.

119 вулиця Фадєєва

вулиця Павла Скоропадського

Скоропадський Павло Петрович (1873 – 1945) – військовий, громадський та політичний діяч, Гетьман Української Держави (1918). Один із лідерів та ідеологів українського монархічного гетьманського руху. В листопаді-грудні 1917 р. підрозділи Українського (34-го стрілецького) корпусу під його орудою забезпечували законність влади УНР у Вінниці.

120 провулок Фадєєва провулок Павла Скоропадського
121 вулиця Фрунзе

вулиця Академіка Янгеля

Янгель Михайло Кузьмич (1911-1971) – учений-механік, конструктор ракетно-космічної техніки. Академік Академії наук СРСР і УРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці. В 1954-1971 рр. – головний конструктор конструкторського бюро №586, згодом «Південне» в м. Дніпропетровську. Очолював створення ракетних комплексів. На основі його ракети Р-16 було створено Ракетні війська стратегічного призначення Збройних сил СРСР. Під його керівництвом було створено ракети з автономною системою керування, з дальністю польоту понад 11 тисяч кілометрів, зі строком перебування в стані постійної бойової готовності тощо. Ракети КБ «Південне» використовувалися як носії космічних апаратів «Космос», «Циклон», «Зеніт», «Інтеркосмос», «Метеор», «Цілина».

122 провулок Фрунзе провулок Академіка Янгеля
123 вулиця Д.Фурманова

вулиця Юрія Клена

Клен Юрій (справж. Освальд Бургардт, 1891-1947) – поет, перекладач, літературний критик, входив до товариства київських неокласиків. Життя і діяльність пов’язані з Вінниччиною (навчався в Немирівській гімназії, в 1941 р. перебував у Ладижині).

124 вулиця Чапаєва

вулиця Івана Огієнка

Огієнко Іван Іванович (митрополит Іларіон, 1882 – 1972) – вчений, політичний, громадський та церковний діяч, перший ректор Кам'янець-Подільського університету (нині імені Огієнка), митрополит УАПЦ. Перекладач Біблії українською мовою. В лютому 1919 р. працював у Вінниці на посаді міністра освіти УНР.

125 вулиця Червоних Курсантів
myvin.com.ua

вулиця Героїв Крут

Бій під Крутами – бій між загоном київських курсантів та підрозділом червоногвардійців, що відбувся 29 січня 1918 р. на залізничній станції Крути (Чернігівщина). Після бою 27 його учасників були страчені, згодом перепоховані на Аскольдовій могилі у Києві. Набув особливого значення завдяки героїзму української студентської молоді.

126 вулиця Червоних Партизанів

вулиця Владислава Городецького

Городецький Владислав Лешек Дезидерій (1863 – 1930) – польський та український архітектор, підприємець, меценат. Автор низки архітектурних споруд в Україні, Польщі, Ірані, серед яких «Будинок з химерами» та костел святого Миколая у Києві, мавзолей Потоцьких в с. Печера на Вінниччині. Уродженець Вінницької області.

127 вулиця Червоноармійська

вулиця Стрілецька

Стрілець – синонім слова «вояк», «солдат». У традиційній українській військовій термінології – найнижче військове звання. За військовою термінологією, основна бойова одиниця підрозділу, призначена для виконання отриманого завдання. Топонім підкреслює «армійську» функцію вулиці, адже міський гарнізон Вінниці безперервно перебуває тут з 70-х рр. ХІХ ст. Нині це місце дислокації військових частин Збройних Сил України.

128 вулиця Червонофлотська

вулиця Гетьмана Сагайдачного

Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович (1582 – 1622) – гетьман та полководець, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, фундатор та меценат низки православних монастирів та братств.

129 провулок Червонофлотський провулок Гетьмана Сагайдачного
130 вулиця Чкалова

вулиця Симона Петлюри

Петлюра Симон Васильович (1879 – 1926) – державний, військовий та політичний діяч, журналіст, публіцист. Організатор українських збройних сил в 1917 р. Головний отаман військ УНР та Голова Директорії УНР. Неодноразово бував у Вінниці протягом 1918-1920 рр., у тому числі як в «тимчасовій столиці» УНР.

131 вулиця Чубаря

вулиця Марцелія Високінського

Високінський Марцелій Іванович (1886 – 1959) – католицький і греко-католицький священик, духовний лідер подільських католиків в післявоєнні роки. Протягом 11 років очолював парафію костелу Діви Марії Ангельської у Вінниці аж до її закриття і перетворення на лекторій товариства «Знання».

132 вулиця Щорса

вулиця Костя Широцького

Широцький Кость (Костянтин) Віталійович (1886-1919) – історик мистецтва, етнограф, фольклорист. Один з організаторів українського громадського життя у Санкт-Петербурзі. Професор Кам’янець-Подільського державного українського університету. Досліджував мистецтво, історію, побут, звичаї, фольклор України й Поділля ХІХ – початку ХХ ст. Брав участь в етнографічних експедиціях, збирав музейні колекції. Уродженець Поділля.

133 провулок Щорса провулок Костя Широцького
134 вулиця Якіра

вулиця Степана Тимошенка

Тимошенко Степан Прокопович (1878 – 1972) – всесвітньо відомий український, американський та німецький вчений у галузі механіки. Батько теоретичної механіки. Основоположник теорії міцності матеріалів, теорії пружності та коливань. Один із організаторів і перших академіків Української академії наук. Академік Академії наук СРСР (1928), Польської (1935), Французької (1939), Американської (1940), Італійської (1948) академій наук.

135 провулок Якіра провулок Степана Тимошенка

 

  • !!! виготовлення адресних табличок для будинків на перейменованих вулицях візьме на себе міський бюджет,
  • !!! прописку в паспорті змінювати не потрібно,
  • !!! документи на власність також переробляти не треба.
    Затрати власник будинку чи квартири може понести тільки в разі продажу житла і складуть вони близько 300 грн.
"Моя Вінниця"
Система Orphus

Коментарі відвідувачів


  • 6. Володимир
    Володимир
    28-03-16, 16:09 | IP:91.124.17...
    Полина Осипенко была лётчицей и погибла в тренировочном полёте в мае 1939г.так что подвиг во время войны она совершить не могла. А что касается слова "муры" с ударением на втором слоге, то это украинское слово. Оно обозначает мощные, крепкие стены сложенные из камней. И в русском языке есть слово "замуровать", так что "мура" или ещё хуже "мурка" здесь не причём.
  • 5. Елена
    Елена
    27-03-16, 17:45 | IP:178.74.251...
    Чем провинилась Полина Осипенко? Кстати уроженка Украины, совершившая подвиг в годы Великой Отечественной войны. Теперь звучное название - улица муры? Какой"муры" и как это объяснить тем, кто не знает что это за мура такая?
  • 4. Володимир
    Володимир
    23-03-16, 22:47 | IP:92.112.139...
    Сьогодні мені стало відомо, що на вулиці, де я мешкаю ( а це 12 грудня, що на Старому місті) є ініціатори збирання підписів мешканців за те, щоб залишити цій вулиці цю стару назву. Я категорично проти цієї ініціативи. По-перше: мені десятки раз в житті доводилось відповідати людям на питання "що це за дата така 12 грудня ?" негативно, оскільки що це за дата ніхто не знає; по-друге: назв пов'язаних з датами взагалі потрібно оминати, окрім може 8 березня чи подібних загально відомих, краще в такому випадку назвати вулицю именем тієї події, що тоді відбулась; і по-третє: спробуйте запам'ятати сходу, наприклад, таку адресу, перенасичену числами: 2-й провулок 12 грудня буд. №112, кв №1. Щось тут обов'язково можна наплутати. До речі про 2-й провулок. Раз є 2-й провулок, то звісно існує і 1-й. А подивіться-но на мапу Вінниці. Сьогодні цей 1-й провулок 12 грудня ніяк не пов'язаний з вулецею тієї ж назви, що сталось в результаті розбудови нашого .міста. Мені багато разів доводилось роз'яснювати дорогу до цього провулку, оскільки люди шукали зовсім не там, де потрібно. Доцільніше цей провулок переназвати вул. Колгоспною, оскільки він є, по суті, її продовженням, або провулком Гліба Успенського, оскільки він на цю вулицю має вихід. Таким чином вдалось би де-що впорядкувати перелік назв вулиць нашого міста і уникнути зайвих числівників і їх назвах. Вибачаюсь за те, що застосовую старі назви вулиць, до нових іще не звик.
  • 3. Sasa
    Sasa
    06-01-16, 12:05 | IP:141.138.114...
    а може вистачить називати вулиці на честь кого-небудь. Назвемо їх на честь наприклад, Вулиця: Захисників України, Героїв України, Сонячна, Нескорених, Дубова, Кленова, Правди і т.д.
  • 2. Слава
    Слава
    05-01-16, 23:34 | IP:178.74.216...
    Читайте статью там ястно написано, прописку менять ненадо. представляю бы пошло тысяч 50 сразу, хоть ненадо идти

Додати коментар:

Для зареєстрованих користувачів:
 

Для НЕзареєстрованих користувачів:
зареєструйтесь

Введiть коректний текст повiдомлення

Введіть захисний код оновити код
Введіть вірний захисний код

* Обов'язкові для заповнення поля

Додані коментарі модеруються та можуть бути видалені без попередження

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)