Наука перемагати, або Про те, як мери у Вінниці досвідом ділилися

05.03.11 10:39 3071

Міжнародний семінар молодих мерів «Розвиток міст Східної Європи» відбувся у Вінниці

Наука перемагати, або Про те, як мери у Вінниці досвідом ділилися

Ініціатором першого в Україні подібного форуму виступив вінницький міський голова Володимир Гройсман. А сам семінар організували представництво Британської ради в Україні, Швейцарсько-український проект „Підтримка децентралізації в Україні“ DESPRO, вінницький Інститут розвитку міст.

Чотирнадцять мерів міст із Словаччини, Хорватії, Польщі, Молдови, Латвії, Вірменії, Грузії, України вели мову про щоденні проблеми, обмінювалися успішним практичним досвідом їх вирішення. Для учасників від України, яка досі так і не сформувала чіткої моделі відносин центральної влади і регіонів, цей захід був своєрідним викликом. Передусім самим собі.

Чи варто нагадувати, що в Україні повноваження місцевого самоврядування і держави чітко не розділені, а фінансування жорстко централізоване. Формула розрахунку трансфертів у місцеві бюджети практично не залишає маневрів для здійснення місцевої політики. І ці проблеми — головні. Благо всім присутнім не треба було визначатися в поняттях. Мери говорили однією мовою.

— Хорватія активно вирішує цю проблему і вже не зверне зі шляху децентралізації, — поділився з DT.UA пан Жмегац. — Але ми так само, як і ви, ще досить централізовані. Проте з досвіду Скандинавських країн можу сказати точно: чим більше децентралізована країна і в плані розподілу бюджету, і в плані повноважень, тим розвиненіша і сильніша її економіка. Я вважаю, що саме місто має вирішувати, куди й навіщо вкладати кошти. Ну а якщо мер цього не вміє або не хоче робити, то це вже інше питання, і закон повинен мати чіткі механізми відкликання градоначальника, який не впорався з поставленими завданнями.

Мер міста Ечміадзин (Вірменія) Карен Григорян був готовий запропонувати Вінниці і всім охочим проект запровадження власних міських податків. Він вважає, що це допомагає краще й швидше розвиватися місту до старту реформи.

— Я дуже задоволений, що сюди приїхав, бо в нас із вами схожі проблеми, — приєднався до нього віце-мер міста Ченстохов (Польща) Ярослав Маршалек. — У нас 350 тисяч жителів — це трохи менше, ніж у Вінниці (близько 370 тис. жителів. — Авт.). Але ми вже в Євросоюзі, і деякі проблеми, з якими вам іще доведеться мати справу, подолали. Безперечно, на цьому семінарі ми готові ділитися і досвідом, і знаннями, помічаючи і для себе багато цікавих ідей. Але треба розуміти, що одна з головних складових успіху — правильна організація системи розподілу фінансів. Упевнений, чим скоріше Україна запустить внутрішні ресурси регіонів, дозволивши їм жити, формуючи власну економічну політику, а не виживати, очікуючи чергового перерахування згори, тим швидше вона потрапить до Євросоюзу.

— Насправді кожному із запрошених мерів у постсоціалістичних реаліях довелося шукати свої шляхи до успіху, — продовжив Володимир Гройсман. — Відповідати на ключові запитання: як удосконалити систему управління? Як провести архітектурну реновацію і модернізувати застарілу інфраструктуру? Як залучити інвестиції і вирішити соціальні питання? У нашій країні, де, попри ратифіковану ще 1996 року Європейську хартію місцевого самоврядування, двадцять років відбувається декларативна децентралізація влади, дійсно важко шукати, а головне, знайти відповіді на ці запитання. Проте я все одно упевнений, що не можна тільки сидіти, чекати й критикувати. Навіть на місцевому рівні, з усіченими повноваженнями, убогим, спущеним згори бюджетом, ініціатива і позиція місцевої влади може не тільки тримати на плаву громаду, а й створювати прецедент успіху в масштабі одного міста. Поки влада визначається з реформою, поки думає, як боротися з корупцією, необхідно використовувати всі можливі внутрішні важелі для розвитку своїх територій, організовуючи так званий зустрічний рух. Щоб реформа легко пішла, щойно на неї зважиться Київ.

Відкрита влада

Одним з перших таких зустрічних кроків, на які спромоглася Вінниця, став масштабний міський проект „Прозорий офіс“. В основі лежить система електронного управління, коли житель контактує з владою напряму, максимально оминаючи „зацікавленого чиновника“. Що робить взаємостосунки вінничан і мерії не тільки прозорими, а й економічними: у вінницькій мерії можна дати старт вирішенню будь-якого питання за 15 хвилин. А потім відстежувати на сайті етапи його просування. Проект діє вже кілька років. Не одну статтю в медіа на цю тему написано, і не одне місто України вже переймає цей досвід (останніми були Кіровоград, Херсон, Львів). Тому вінницькому меру справді було що обговорити з колегами, презентувавши зарубіжним і вітчизняним гостям роботу ще одного ноу-хау у сфері взаємодії влади і городян — службу оперативного реагування „Цілодобовий дозор“. Загалом не дивно, що тему моделі відкритої влади, яка організовано реагує на проблеми громадян, було представлено саме досвідом Вінниці, а також міст Мартін (Словаччина) і Кутина (Хорватія), які презентували аналогічний проект — „Прозоре місто“.

Так, приматор словацького міста Мартін Андрій Хрнчіар став першопрохідцем у своїй країні. Його модель сьогодні використовують у Хорватії. У результаті на місцевому рівні створено унікальну систему антикорупційних заходів. Завдяки цьому проекту за успіхами міст Мартін і Кутина спостерігають підрозділи Європейського Союзу та Організації Об’єднаних Націй. Треба думати, що і наша Вінниця, яка реалізувала проект в Україні та отримала практичні, засновані на досвіді рекомендації, як його удосконалити, має шанс увійти до числа цих прогресивних європейських міст.

— Громадянин Кутини приходить в адміністрацію мерії з певною проблемою, і відразу запускається її вирішення, він отримує код, за яким через Інтернет може стежити, на якій саме стадії вирішення його проблеми, — розповідає градоначальник
м. Кутина Давор Жмегац. — Цей проект допомагає в боротьбі з таким соціальним злом, як корупція. Але ще дуже важливо, щоб люди самі говорили про прояви корупції, щоб можна було відразу ж припиняти подібні речі, оскільки разом боротися легше. У цьому сенсі активна позиція громадянина, громадянського суспільства дуже важлива.

Вага громадськості

Треба сказати, що ролі громадянина в історії перемог окремих міст, а отже і держав, гості Вінниці надавали ледь чи не першорядного значення. Той-таки Давор Жмегац переконаний, що основна проблема будь-якого міста не у воді, газі або водопостачанні, а в баченні розвитку міста самими жителями, усвідомленні їхньої власної ролі в становленні свого міста, а також відкритому обговоренні проблем з іншими людьми. У тому числі з владою. На початку своєї каденції пан Жмегац створив групу людей, які близько восьми місяців спілкувалися з жителями міста і вивчали їхні потреби і думки. Сам мер Кутини, за його словами, дуже багато працював з учителями, представниками інтелектуальних професій. У результаті в жителів з’явилося почуття причетності до сьогодення та майбутнього свого міста. Після проведеної роботи було розроблено план розвитку Кутини-2020. У його виконанні зацікавлені насамперед самі жителі і, звісно ж, мер. До речі, не тільки нинішній. А й потенційний. Тут має значення момент наступності, давно усвідомлений у Європі.

У Вінниці теж існує подібний стратегічний план соціально-економічного розвитку міста до 2020 року, окремі ідеї якого видалися присутнім представникам країн-сусідів креативними.

Цивілізоване сусідство

Питання сусідства було на семінарі також актуальним. Оскільки, приміром, у прикордонних міст завжди є проблеми, які виходять за рамки окремо взятого міста і навіть області і несуть міждержавне навантаження. Недарма до семінару долучився і глава Вінницької ОДА Микола Джига, котрий погодився, до речі, з меседжем, що чітко тут пролунав: стимулювання розвитку Вінниці — ключове питання для області.

Повертаючись до принципів сусідства. Ще три роки тому «ДТ» писало про те, що через відсутність очисних споруд у прикордонному з Вінницькою областю молдавському місті Сороки забруднюється басейн річки Дністер і на території вінницького Поділля, і нижче за течією, включаючи Одеську область.

Присутній на семінарі примар м. Сороки Віктор Сеу сказав DT.UA:

— Дійсно, нині відсутність очисних споруд для нас актуальна проблема. При Радянському Союзі очисні споруди були розташовані на території України. Але вони вийшли з ладу. Ми працювали над проектами і виграли грант на 4,5 млн. дол. на будівництво нових очисних споруд. Але через конфлікт з жителями села, поблизу якого мали побудувати ці об’єкти (с. Цекинівка, Ямпільського району. — Авт.), фінансування на сьогодні законсервовано. Я зустрічався з представником вашої країни у нас у місті. Упевнений, вихід буде знайдено. Благо ми використовуємо всі можливості, щоб дійти взаємовигідного консенсусу.

Місто-бренд

— Хоча наші міста й розташовані тільки як точки на карті, в них проходить реальне життя конкретних людей, — продовжив Віктор Сеу. — І мені дуже імпонує ідея Вінниці збирати такі семінари та обговорювати, як життя цих людей можна зробити кращим. Ставши мером, я поставив собі мету, щоб історичний бренд — фортеця міста Сороки — був упізнаваним не тільки в Молдові, а й за кордоном. І тепер, продовжуючи реалізацію цієї стратегії, я готовий запропонувати Вінницькій області нові спільні маршрути (у тому числі й туристичні) історичними місцями наших країн.

Що стосується самоідентифікації хазяйки заходу — Вінниці, то гості підтримали колегу з Молдови, підкресливши, що місто дійсно має перспективи для розвитку туризму.

Важливо, що не випала з контексту компетентної розмови і думка про те, що у період спаду економіки, розвалу промисловості у всій Європі треба шукати вихід не тільки на рівні національних урядів, а й окремих міст. Багато європейських мерів роблять ставку на розвиток сучасних технологій. Присутні обговорили досвід міст, які втратили промисловий потенціал, але продовжують розвиватися за рахунок сучасних технологій. І Вінниця, за словами Гройсмана, не виняток.

— Ми не будемо зупинятися на тому, що вже зроблено, ми підемо далі, — резюмував мер. — Сьогодні перед нами стоїть питання стратегічного планування розвитку нашого міста. Тому, ініціювавши цю дискусію, ми сподівалися дізнатися про якісний професійний досвід, що дасть змогу рухатися вперед і розвивати наше місто. І ми дізналися багато нового й важливого. У майбутньому нас чекає ще один глобальний виклик — зростання кількості міського населення. Тому українським містам є над чим працювати і до чого готуватися.

"Моя Вінниця"За iнформацiєю:Дзеркало тижня.Україна
Система Orphus

Останні новини

Реклама

Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Мультіплекс (Караван)