Плаваючи зі своїм батьком по морю, в пошуках безтурботних пригод і такого самого життя, зайченя Йохан почувався чудово. І несподівано все змінюється, залишившись якось раз один в човні, поки тато був на березі, хлопчик чує по радіо, що є шанс врятувати зниклу маму. Маленькому сміливцю належить пройти досить дорослі випробування, оскільки вона знаходиться далеко. Він відправляється в царство за далекими морями, звідки мало хто повертався і де править Король Пір\'їн. І хлопчик вирішується на це випробування, яке під силу не кожному, зате виховає в ньому справжнього героя і змусить його побачити новий світ з дорослими рішеннями.
Виправдовуюче себе в більшості випадків з комерційного боку 3D дібралося тепер і до шведських кінематографістів. Під час запуску проекту у виробництво, він відразу виділився тим, що раніше студії Швеції не робили стереоскопічних мультфільмів. Крім того, в якійсь мірі цей анімаційний фільм вийшов на рівень, який більше властивий роботам студії Гіблі, а саме аніме-фільмам Хаяо Міядзакі. Однак Есбен Тофт Якобсен не просто скопіював, а намагався зробити щось гідне, так би мовити на рівні японського режисера-аніматора. Над сценарієм режисер працював удвох з Янником Таі Мосхольтом, з яким писав історію для своєї попередньої, першої повнометражної роботи "Як приручити ведмедя" (2011).
Скарбничку мультфільму "За далекими морями" поповнив місцевий інститут кіно, а крім того ще й Данський, який теж брав участь у створенні стрічки. У підсумку бюджет складався, крім інших грошових вливань, з півтора мільйона датських крон і дев\'яти мільйонів шведських крон.
Оскільки є хай і не така вже велика різниця між 3D і форматом стерео кіно, "За далекими морями" виступає як перший фільм для Швеції як раз другого варіанту об\'ємного зображення.