Спецпроект «КІНО: Жіночий стиль» – це вишукана добірка останніх хітів світового кіно «з жіночим почерком», літній фестиваль про жінок, для жінок і не тільки, що вже утретє відбудеться в Україні завдяки ТМ Kotex.
«КІНО: Жіночий стиль» – це захоплива панорама жіночих образів, характерів, життів та поглядів:
- жінки не лише в кадрі, а й за камерою: режисери трьох з п’яти стрічок – француженки Жанна Лабрюн та Катрін Корсіні та аргентинка Наталія Смірнофф;
- багаторічна сага про жіночу долю, розказана тонким знавцем жіночої душі, неперевершеним майстром Клодом Лелюшем;
- кабаре-бурлеск, неперевершені характери, розкішні жіночі форми – від романтика і володаря Каннської золотої пальмової гілки Матьє Амальріка.
ПРОГРАМА
23-29 червня Жінка та чоловіки / Ces amours-là (Франція / 2010)
Драма, 120 хв.
Режисер: Клод Лелюш
Сценарій: Клод Лелюш, П’єр Уттерховен
У ролях: Одрі Дона, Домінік Піньон, Рафаель, Жіль Лемар, Анук Еме
Фільм-відкриття 32 Міжнародного Московського Кінофестивалю
Головна героїня, Ільва, пригадує свою бурхливу молодість та всіх чоловіків, яких вона кохала. Під звуки симфонічної музики, перед її очима минають п’ять головних любовних романів її життя – всі її кохані чоловіки були не схожі одне на одного, проте кожен з них залишив невитравний відбиток у її долі. Адже, зрештою, можливо, не Бог створює жінку – можливо, жінка сама створює себе наново щоразу, коли закохується.
«Цей фільм я хотів зробити все своє життя. Я писав сценарій 40 років. Я прочитав у Торі, що колись ми всі матимемо право на п’ять великих любовей у своєму житті, тому я вирішив зробити фільм про це». Клод Лелюш, режисер фільму
«Це історія ХХ століття, розказана через долю однієї жінки. Її батько – кінооператор: професія, що народилась на початку століття. А чоловіки, що один за одним з’являються у її житті, символізують політичну крутанину та зміну пріоритетів, що в цьому бурхливому сторіччі відбувались у ритмі кінематографічного монтажу. Одним з героїв фільму виявляється й сам його творець, син хазяйки паризького кінотеатру, якого під час окупації переховували від нацистів».
«Лелуш почав робити «Жінку й чоловіків» 40 років тому, й знімав кадри для цього проекту під час створення кожного з 42 фільмів, що він їх зробив за цей період. Головна героїня пригадує своїх колишніх коханців – двох французів, двох американців та одного німця. Одного з цих чоловіків зіграв французька поп-зірка Рафаель. У фільмі зайняті як живі, так и вже мертві актори – адже, за той час, що минув, деякі з них пішли з життя. Фільм також фіксує еволюцію кінематографу: перші сцени зняті як чорно-біле німе кіно, з поступовим явленням звуку, а згодом і кольору».
КЛОД ЛЕЛЮШ. Народився 30 жовтня 1937 року в Парижі. Починав як оператор короткометражних фільмів, й у 13 років отримав приз конкурсу дебютів на Канському фестивалі. Під час туристичної подорожі до СРСР випадково потрапив до студії «Мосфільм», де познайомився з радянським режисером Михайлом Колотозовим та на два дні став його асистентом на зйомках фільму «Летять журавлі» (1957), який згодом отримав Гран-прі Канського фестивалю.
В 1966 році Клод Лелюш зняв фільм «Чоловік та жінка» (Un Homme Et Une Femme) з Жаном-Луї Трентіньяном та Анук Еме у головних ролях, що приніс йому всесвітню славу, Золоту пальмову гілку Канського фестивалю та дві премії «Оскар» (за кращий іноземний фільм та кращий оригінальний сценарій). Лелуш виступив як автор сценарію, режисер, продюсер, а також оператор стрічки.
У наступні роки Лелуш працює як незалежний кінорежисер, називаючи своє кіно «анти-Годарівським». Він знімає комерційне кіно для глядача, а не на втіху критиків, на своїй власній студії
Фільм 1988 року «Пестун долі» отримує дві премії «Сезар» за головну чоловічу роль (Жан-Поль Бельмондо) й за музику до фільму (Франсіс Лей). Знята за мотивами однойменного роману Віктора Гюго стрічка «Знедолені» (1996) отримала американську премію «Золотий Глобус» як найкращий фільм іноземною мовою.
ВИБРАНА ФІЛЬМОГРАФІЯ
- 1964 Дівчина й рушниці / Une fille et des fusils
- 1966 Чоловік та жінка / Un homme et une femme
- 1967 Жити, щоби жити / Vivre pour vivre
- 1969 Життя, любов, смерть / La vie, l’amour, la mort
- 1972 Пригода є пригода / L’aventure, c’est l’aventure
- 1973 З новим роком! / La Bonne Année
- 1974 Все життя / Toute une vie
- 1975 Кіт та миша / Le Chat et la souris
- 1976 Добрі й злі / Le Bon et les Méchants
- 1976 Другий шанс / Si c\'était a refaire
- 1986 Чоловік та жінка: двадцять років потому / Un homme et une femme: Vingt ans déjà
- 1988 Пестун долі / Itinéraire d\'un enfant gâté
- 1992 Прекрасна історія / La belle histoire
- 1996 Знедолені / Les Misérables
- 2007 Залізничний роман / Roman de gare
- 2010 Жінка й чоловіки (фільм) / Ces amours là
30 червня - 01 липня - ТУРНЕ / Tournée (Франція / 2011)
Романтична комедія, мюзикл / 110 хв.
Режисер: Матьє Амальрік
Сценарій: Матьє Амальрік, Філіп ді Фолько, Марчело Нове-Теле, Рафаель Вальбрун
У ролях: Сюзанн Ремсі, Анджела де Лоренцо, Александр Кревен, Матьє Амальрік, Дамьєн Одуль, Уліссе Клотц
- Приз за кращу режисуру Каннського МКФ
- 7 номінацій на Премію «Сезар
Успішний паризький продюсер Жоакім кинув усе – дітей, друзів, ворогів, кохання і сумніви – і в сорок років поїхав до Америки, щоб почати життя спочатку. Він повертається на батьківщину, щоб улаштувати гастролі стриптиз-групи «Нью Бурлеск». У кожному місті веселі номери і розкішні форми дівчат викликають захват і у чоловіків, і у жінок. Не зважаючи на безликі готелі, вульгарні мелодії і нестачу грошей, танцівниці створюють навколо себе чарівну атмосферу фантазії, тепла і свята. Але їхня мрія про тріумфальне завершення турне в Парижі розбивається вдрузки: через зраду старого «друга» Жоакім втрачає контракт на оренду зали для виступів. Продюсеру доводиться ненадовго навідатися в столицю, і старі рани знову дають про себе знати.
Енергійний, чудовий і наповнений шармом, фільм жонглює комедією і меланхолією. У ньому пропонується реалістичний портрет закулісного світу шоу-бізнесу і без жодних забобонів оспівуються жінки та їхні прекрасні тіла.
Радість для очей і серця… Навіть незважаючи на його довільність і недовершеність, ми все одно потребували такого фільму, як «Турне».
«Турне» – фільм смішний, розумний і з сумними очима, просто як сам Альмарік.
Амальрік, вочевидь, багато чого навчився, попрацювавши з такими майстрами, як Арно Деплешен і Олів’є Ассаяс. У фільмі є кілька настільки тонких і вражаючих сцен, що вони потенційно могли б перетворитися в абсолютно самостійні фільми. Є люди, які можуть поводитися перед камерою спокійно, і є ті, хто може витягати із власного заду безкінечні боа, але дуже мало людей можуть робити і те, і інше.
МАТЬЄ АМАЛЬРІК, французький актор і режисер, народився в Парижі у 1965 році у родині паризьких лівих інтелектуалів (його батько – редактор газети Liberation, а мати – літературний критик). У свідомому віці він почав цікавитися літературою і східними мовами, але із задоволенням прийняв пропозицію друга сім’ї, грузинського режисера Отара Іоселіані знятися в його першому французькому фільмі «Фаворити Місяця». Пізніше Матьє працював асистентом у фільмах Луї Маля, Даніеля Дубру, Алена Таннера і Петера Хандке, епізодично знімаючись у всіх цих стрічках. У 90-х, після каннського успіху «Як я обговорював…» і «Сезара» Альмарік стає відомим французьким актором.
Позиція Амальріка в сучасному французькому кіно досить неоднозначна. З одного боку, він – улюбленець багатьох французьких режисерів з яскраво вираженою мовою й упізнаваним стилем. Матьє знімається у поважних, але виключно «фестивальних» режисерів: Тешине, Руїса, Ассаяса, Жако, Дюбру і т. д. З іншого боку, така позиція не приносить великої популярності. На його режисерському рахунку три повнометражні картини: «Їж свій суп» (1997) і «Вімблдон» (2001). Найуспішнішою на даний момент режисерською роботою стала його найновіша стрічка «Турне», що отримала приз у Каннах за найкращу режисерську роботу.
ВИБРАНА ФІЛЬМОГРАФІЯ:
- 2010 Турне (Матьє Амальрік)
- 2010 Неймовірні пригоди Адель (Люк Бессон)
- 2009 Обличчя (Цай Мін Лянь)
- 2008 Квант милосердя (Марк Форстер)
- 2008 Ворог держави №1 (Жан-Франсуа Ріше)
- 2007 Скафандр і метелик (Джуліан Шнабель)
- 2005 Мюнхен (Стівен Спілберг)
- 1999 Кінець серпня, початок вересня (Олив’є Ассаяс)
- 1992 Полювання на метеликів (Отар Іоселіані)
02-03 линя - Відпусти / Partir (Франція / 2009)
Драма, 85 хв.
Режисер: Катрін Корсіні
Сценарій: Катрін Корсіні, Гаель Масе
У ролях: Крістін Скотт Томас, Сержі Лопес, Іван Атталь, Бернар Бланкан, Аладін Райбел, Александр Відал, Дейзі Брум
Номінація на Премію «Сезар»-2010 в категорії «Найкраща жіноча роль» (Крістін Скотт Томас)
Сюзанн – дружина успішного хірурга, мати двох дітей. Вона живе в розкішному маєтку і веде спокійний спосіб життя. Одноманітність починає її пригнічувати, і вона вирішує повернутися до лікарської практики. Чоловік наймає нелегала із Іспанії для ремонту в кабінеті. Добрий, чуйний та люб’язний, Іван починає подобатися Сюзанн. Її життя руйнується на очах. Чи захоче вона відмовитися від забезпеченого життя заради оманливого жіночого щастя?
«Кохання, навіть найсильніше, може розбитися об побут і матеріальні складнощі. У фільмі показані дві крайнощі: розкішне життя без кохання і кохання у злиднях. Саме за рахунок цього контрасту стрічка «Відпусти» наповнена переживаннями, пристрастям та різноманітними проявами людського характеру (іноді не найкращими)».
КАТРІН КОРСІНІ, французька режисерка і сценаристка. У 1987 році зняла перший фільм «Покер», який пройшов непоміченим, але друга стрічка «Закохані» з Наталі Рішар здобуває популярність у глядачів і критиків. У третьому фільмі «Нова Єва» Корсіні знімає Карін Віард, а у четвертий – «Репетиція оркестру» (2001) – запрошує Еммануель Беар та Паскаля Бюсьера. Ця стрічка була номінована на «Золоту пальмову гілку» на Каннському фестивалі. Одна з останніх робіт – фільм-автобіографія «Честолюбці» (2006).
04-08 липня - Особливі стосунки / Special Treatment (Франція / 2010)
Драма, 95 хв.
Режисер: Жанна Лабрюн
Сценарій: Жанна Лабрюн
У ролях: Ізабель Юппер, Болі Ланнерс, Сабіла Муссадек, Рішар Дебюі, Валері Древіль
Фредерік Лонгбуа Еліс зробила дуже своєрідну кар’єру. Їй уже за сорок, вона втомилася від своєї найдревнішої професії, життя їй набридло і настав час змінити вид діяльності. Вона звертається по допомогу до досвідченого психолога.
Хав’єр, той самий досвідчений психолог, винятковий фахівець у своїй галузі, дуже втомлений нескінченними монологами нудних клієнтів. Він знайомиться з Еліс у ту мить, коли його шлюб розвалився і переоцінка цінностей стала нав’язливою ідеєю.
Звільняючи людей від проблем (особистих або ж більш інтимних), ці двоє виявляються абсолютно безпомічними у лікуванні власних хвороб. Вони обоє шукають особливих стосунків...
«Герої самотні і знаходять себе лише в роботі або в родині. Люди метушаться, шукають самих себе, але проходять повз найголовніше у своєму житті. Якщо людині подобається співати пісні Едіт Піаф, то нехай це буде у сто разів гірше за Піаф, але ця людина навряд чи піде на прийом до психоаналітика. Зайвий раз поговорити про це з екрану ніколи не завадить. Юппер довго дивиться на глядача. І по її непевній посмішці незрозуміло, посміхається її героїня від щастя чи просто жаліє сама себе».
ЖАННА ЛАБРЮН - французька режисерка і сценаристка.
Володарка призу молодіжного журі Каннського МКФ за фільм «Без жодного крику», 1992
Жанна Лабрюн народилася 21 червня 1950 року у Беррі-Буї, Франція. В університеті вивчала літературу, образотворче мистецтво, потім працювала режисером на телебаченні. Її дебютний повнометражний фільм «Кров та пісок» (1987), був представлений на Каннському фестивалі у програмі «Особливий погляд». Стрічка, дія якої розгортається в Іспанії, розповідає про дивні стосунки між лікарем-рентгенологом і його пацієнтом-тореадором.
Отримавши стипендію Французької академії, Лабрюн зняла свою другу стрічку, сімейну драму «Без жодного крику» (1992). Фільм став володарем призу молодіжного журі на Каннському фестивалі. У 1998 році Лабрюн представила мелодраму «Обережно, якщо я тебе кохаю» - історію пристрасного кохання, яке руйнує все на своєму шляху. А в 2000 році Жанна Лабрюн стала автором сценарію до історичної драми «Ватель» Ролана Жоффе з Жераром Депардьє та голлівудською зіркою Умою Турман в головних ролях. Стрічку було номіновано на «Оскар» за найкращі декорації та на премію «Сезар» за найкращі костюми.
В квітні 2011 року Жанна Лабрюн відвідала Київ, аби представити глядачам свій фільм «Особливі стосунки» у рамках фестивалю «Французька Весна».
«Художник во все времена требовал только одного: времени. Но времени не для того, чтобы работать больше и больше покупать, а для того, чтобы быть и быть свободным. То есть, свобода выражается не в возможности покупать какие-то вещи и обменивать их на деньги, свобода важна, прежде всего, как свобода бытия».
«Есть выражение «дьявол живет в подробностях». То есть, в мельчайших деталях кроется нечто магическое. Эту фразу можно с полным основанием отнести и к кинематографу. Деталь, как ниточка, которую долго тянешь, но, в конце концов, она может привести к клубку. К истории, которая становится потом основой фильма. Так случилось и с «Особыми отношениями».
«Мне нравятся параллели между проституткой и психоаналитиком, потому что у обоих процесс происходит в замкнутом пространстве, оба продают себя (проститутка — свое тело, психоаналитик — свой разум), обоим платят наличкой и никто из двух не обязан любить клиента, хотя между ними могут возникнуть какие-то особые симпатии».
«Считаю, что женщины — это такие потаенные воительницы, так точнее всего. Они потаенные, но очень упорные и по-иному понимают гордость, нежели мужчины. Для меня гордость состоит в том, чтобы довести дело до конца и осуществить задуманное. Мне нет нужды нравиться продюсерам, мне все равно, главное — осуществить свой замысел. Я — воительница».
ВИБРАНА ФІЛЬМОГРАФІЯ
- 1987 «Кров та пісок» / De sable et de sang,
- 1992 «Без жодного крику»
- 1998 «Обережно, якщо я тебе кохаю» / Si je t\'aime, prends garde à toi
- 2000 «Ваш вибір, мадам!» / Ça ira mieux demain
- 2002 «Вам букет» / C\'est le bouquet!
- 2004 «Говори, говори» / Cause toujours!
- 2010 «Особливі стосунки» / Special Treatment
09-13 липня Пазл / Rompecabezas (Франція, Аргентина / 2009)
Драма, 87 хв.
Режисер: Наталія Смірнофф
Сценарій: Наталія Смірнофф
У ролях: Марія Онетто, Артуро Гьотц, Хуліан Дореггер, Габріель Гоіті, Хенні Трейлес, Нора Зінскі, Філіпе Віллануеве
Номінація на Золотого Ведмедя Гран-прі Каннського МКФ-2010
На своє 50-річчя чемна домогосподарка Марія отримує в подарунок від чоловіка й дітей головоломку-пазл. Це заняття не тільки захоплює її – Марія відкриває в собі неабиякий талант до складання картинок. Сповнена ентузіазму до свого нового хобі, вона відправляється в магазин за черговим пазлом. Там її погляд зупиняється на оголошенні: «Шукаю партнера для пазл-турніру». Набравшись сміливості, не зважаючи на побоювання родини, Марія вирішує відгукнутись – не підозрюючи, як це вплине на її впорядковане життя…
«Надзвичайно чарівне аргентинське кіно, прикрашене чудовою грою виконавиці головної ролі Марії Онетто. Режисерський дебют Наталії Смірнофф «Пазл» розповідає історію само-розкріпачення пригніченої домогосподарки через пристрасть до головоломок-пазлів. Вміле балансування на межі комедії та сімейної драми, легкість – це якраз влучний режисерський підхід для такої маленької історії».
«Ми знаємо фільми про кіно, фільми про бокс, фільми про Формулу Один, проте в цьому випадку фільм на спортивну тематику занурює нас у безжалісний світ змагань у головоломки-пазли...»
НАТАЛІЯ СМІРНОФФ народилась в 172 році в Буенос-Айресі (Аргентина), там само навчалась в Університеті Кінематографії. Довгий час у якості асистента співпрацювала з аргентинськими режисерами нового покоління – Марко Бекісом, Лукрецією Мартель та іншими. «Пазл» – режисерський дебют Смірнофф, яка також стала автором сценарію до цього фільму.
Початок кіносеансів о 20.00
Детальна інформація за тел.: 35-03-03, 35-04-97