Книгарня «Є» та «Видавництво Старого Лева» запрошують на презентацію роману Яни Дубинянської «Свій час», яка відбудеться 24 січня за участю авторки.
Початок – о 18.00. Модератор – Олександр Вешелені.
Час – мінливий і водночас непорушний, він може бути спільний для всіх, і для кожного – «персональний». А що якби й справді у кожного був «свій час»? Привело б це до загального процвітання чи катастрофи – намагалася з’ясувати Яна Дубинянська.
«Свій час» має кілька захопливих сюжетних ліній, дії книги відбуваються у різних часових та просторових межах. Книголюби з задоволенням помітять у ньому цілком упізнаваних персонажів літературної тусовки, вгадають найулюбленішу книжкову подію країни і, звісно ж, старовинне і таємниче місто, що його охороняють кам’яні леви. «Роман був задуманий під час Форуму Видавців, – каже Яна Дубинянська. –
Саме в ті дні, коли з часом відбувається щось химерне: можна перебувати в кількох місцях водночас, або взяти й зупинити час десь у львівській кав’ярні. Отже, саме тут і зараз закладено передумови іншого, футуристичного романного виміру: світу переможеного власного, особистого часу, що він невіддільний від самотності... Перші читачі наввипередки вгадували у романі реальних персонажів, широковідомих у літературоцентричних колах. Та, як каже головний герой «Свого часу»: «Героїв я люблю вигадувати сам. Вигадувати, створювати нових людей… Тому, якщо ви надибали у моїй книжці когось зі своїх знайомих, то одне з двох: або я все ж десь злукавив з читачем і з самим собою, або мені вдалося переконливо вигадати».
Зараз авторка живе у Києві, роман був задуманий і вийшов у Львові, а ще згадані у ньому і Крим, і Донбас. «Роман був написаний до війни, це важливо,– каже Яна Дубинянська. – Там ще можна сісти в літак і миттєво дістатися півострова, оточеного морем. Або зухвало подорожувати шахтарським краєм, насолоджуючись сповільненим часом. Це не анахронізми, це прикмети часу, просякнутого тривожними передчуттями».
Яна Дубинянська – письменниця, журналістка. Народилася у Феодосії, дитинство і шкільні роки провела в Сімферополі, закінчила Кримське художнє училище ім. Самокиша, а пізніше — Інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченко. Працювала журналістом у провідних виданнях України, опублікувала десять романів («Н2О», «Глобальне потепління», «Пансіонат», «Сад каміння», «Листи до полковника» та ін.). Мешкає у Києві.