У рамках виставкового проекту «Музей і колекціонери» в академічній залі музею 16 червня 2016 р. відкрилась виставка колекції української вишитої картини Любові Король, яка представляє громадську організацію «Естет 8». В експозиції представлено 30 творів – це невеличка частина колекції, яка налічує 150 робіт народних майстринь України. Колекція, з якою познайомилися у Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Меджибожі, Києві (музей Івана Гончара), вперше демонструється у Вінниці.

Любов Король – власниця вінницької Арт-галереї «Естет», дизайнер, колекціонер. Вона створила унікальну колекцію сучасного одягу для дітей з «тернових» хусток, яку подарувала Вінницькому обласному краєзнавчому музею – вона була частково продемонстрована на святі, присвяченому Міжнародному дню музеїв. Також як дизайнер розробила лінію одягу, декорованого вишивкою.

Серед збирацьких вподобань Любові Король – українське мистецтво різних регіонів, в тому числі Вінниччини. Можна стверджувати, що вишивка і народні традиції важливі для неї у різних своїх проявах і витоки цього йдуть з дитинства, від шани до матері і її невтомної праці. Саме бажання зберегти речі, створені руками простих українських жінок і спонукали колекціонеру до тематики зібрання.

З слів Любові Анатоліївни, захоплення вишитими картинами почалося кілька років тому, коли мама поскаржилася на те, що її вишивки зруйновані часом. Саме тоді розпочалася робота по збиранню і реставрації вишивок, які приносили родичі майстринь. Найстарша з картин, що нараховує більше 100 років – «Ваза з маками» дісталася від правнучки вишивальниці. Загалом відреставровано 111 робіт, інші ще потребують реставрації.

Вишиті картини стали поширеною частиною інтер’єру сільської та міської оселі у середині – другій половині ХХ століття. Вона органічно вписалася в традиційне оздоблення українського дому з рушниками, вишитими подушками, підзорами, скатерками, а пізніше – з портьєрами. Саме картини, на відміну від інших предметів, де головним декором був орнамент, мали визначене сюжетне коло – романтичні пейзажі, церкви, сентиментальні сценки за участю дітей і красунь. Особливо треба відзначити розмаїття вподобань в анімалістичному жанрі від яскравої декоративності до розчуленого замилування.

Наївні, але щирі, українські вишиті картини у багатьох глядачів виклокають теплі почуття, спогади дитинства.