Едельштейн Євген Пилипович
Голова виконкому з 17 січня 1922 по жовтень 1922 року.
Народився м.Телеші. В 17 років став студентом медичного факультету – Київського університету. Де став членом соціал-демократичного студентського гуртка, який очолював Микола Тарногродський. В кінці квітня 1917 р. був заарештований. Рік перебував під слідством. Однак був амністований в зв’язку з зреченням царя престолу.
Київським комітетом РСДРП(б), був посланий для пропагандистської роботи в солдатських частинах у Чернігові. Під час боротьби за встановлення Радянської влади на Україні проти Уряду Центральної Ради Едельштейн для агітаційної роботи був відправлений до 2-го гвардійського корпусу розквартированого поблизу Жмеринки. Агітація мала успіх і 10 січня 1918 року на розширеному засіданні Вінницької ради робітничих і солдатських депутатів було урочисто проголошено владу рад у м.Вінниці на цьому ж засіданні було обрано новий склад виконкому Вінницької ради, першим головою виконкому міськради став Євген Пилипович Едельштейн.
Міська дума, відмовилась визнати Вінницьку Раду законною владою, тому було прийнято рішення про її розпуск. Гвардійцями Литовського полку, члени думи були заарештовані.
Радянська влада в Вінниці проіснувала півтора місяці. Радою було зроблено ряд наступних заходів: заможні верстви міста обкладено спеціальним податком, організовувалась біржа праці, котра допомагала демобілізованим солдатам знайти роботу, та комітети по боротьбі з безробіттям, створено загін Червоної гвардії, організовано Революційний Трибунал, першою справою якого став суд над контрреволюційною думою.
Наступ німецьких інтервентів змусив владу Рад евакуювати. Едельштейн відступає з міста в підпілля на чолі недавно створеного загону Червоної гвардії. Як член Київського губернського підпільного ревкому – працює на підпільній роботі в Катеринославі, Чернігові, Ніжині, Конотопі.
У березні 1919 року після звільнення Поділля від військ Директорії Едельштейна направляють о Вінниці, де він виконує обов’язки члена Подільського губкому КП(б)У та губвиконкому, голови губернського Революційного Трибуналу й очолює політичну мобілізаційну комісію.
Створенню Української Радянської республіки перешкоджали озброєні загони подільських отаманів Шепеля, Волинця, Гальчевського.
В ніч на 23 травня під час бою з „бандою Шепеля” Євген Пилипович загинув. Виконуючи останню волю Є.Едельштейна, тіло його перевезли до Києва.
Київським комітетом РСДРП(б), був посланий для пропагандистської роботи в солдатських частинах у Чернігові. Під час боротьби за встановлення Радянської влади на Україні проти Уряду Центральної Ради Едельштейн для агітаційної роботи був відправлений до 2-го гвардійського корпусу розквартированого поблизу Жмеринки. Агітація мала успіх і 10 січня 1918 року на розширеному засіданні Вінницької ради робітничих і солдатських депутатів було урочисто проголошено владу рад у м.Вінниці на цьому ж засіданні було обрано новий склад виконкому Вінницької ради, першим головою виконкому міськради став Євген Пилипович Едельштейн.
Міська дума, відмовилась визнати Вінницьку Раду законною владою, тому було прийнято рішення про її розпуск. Гвардійцями Литовського полку, члени думи були заарештовані.
Радянська влада в Вінниці проіснувала півтора місяці. Радою було зроблено ряд наступних заходів: заможні верстви міста обкладено спеціальним податком, організовувалась біржа праці, котра допомагала демобілізованим солдатам знайти роботу, та комітети по боротьбі з безробіттям, створено загін Червоної гвардії, організовано Революційний Трибунал, першою справою якого став суд над контрреволюційною думою.
Наступ німецьких інтервентів змусив владу Рад евакуювати. Едельштейн відступає з міста в підпілля на чолі недавно створеного загону Червоної гвардії. Як член Київського губернського підпільного ревкому – працює на підпільній роботі в Катеринославі, Чернігові, Ніжині, Конотопі.
У березні 1919 року після звільнення Поділля від військ Директорії Едельштейна направляють о Вінниці, де він виконує обов’язки члена Подільського губкому КП(б)У та губвиконкому, голови губернського Революційного Трибуналу й очолює політичну мобілізаційну комісію.
Створенню Української Радянської республіки перешкоджали озброєні загони подільських отаманів Шепеля, Волинця, Гальчевського.
В ніч на 23 травня під час бою з „бандою Шепеля” Євген Пилипович загинув. Виконуючи останню волю Є.Едельштейна, тіло його перевезли до Києва.
