(1921 - 19 березня 1944)
у роки війни учасниця Вінницького підпілля, Герой Радянського Союзу.
Народилася в 1921 р. у смт. Тиврів. Українка. Член ВЛКСМ із 1937 р. Училася на механіко-математичному факультеті Московського державного університету.
Учасниця Великої Вітчизняної війни з 1941 року, санінструктор. Воювала в 8-й Краснопресненській дивізії Московського ополчення. Потрапила в полон, у листопаді 1941 втікла і близько місяця пішки добиралася до рідного міста. У січні 1942 року приєдналася до вінницького підпілля. Уже весною 1942 року підпільники здійснили декілька досить вдалих операцій. Організували одночасно втечу 26 військовополонених з м’ясокомбінату, вивели з ладу станції водопостачання, спалили продовольчі склади і млин, був убитий офіцер СС і поранено гебіткомісара Нольтинга, відправили партизанам 570 гвинтівок, 3 кулемети, 82 автомати, звільнили з концтаборів 1000 військовополонених. Велика роль у цій боротьбі належала групі: Бевз—Любимов—Войцехівський—Ратушна. Група працювала в центрі міста. Ратушна зв’язалась з підпільниками через шкільного товариша І. Войцехівського. як відмінна креслярка, вона отримала завдання копіювати бланки і печатки, що були потрібні для звільнення людей, яких мали вивезти до Німеччини, та організації втеч військовополонених.
17 липня 1942 року, під час одного з важких моментів в житті вінницького підпілля (низка арештів і розстрілів), була схоплена німцями. Знаходилася в Гестапо, винесла суворі допити і була другий раз відправлена до концентраційного табору. Вдалося звільнитися за допомогою підкупу вінницького німецького чиновника в квітні 1943 року. У переддень звільнення Радянською Армією Вінниці, 19 березня 1944 року, підла рука зрадника обірвала її життя. Похована біля Вічного вогню в сквері Козицького в центрі м. Вінниці.
За видатні заслуги, мужність і героїзм, виявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни 1941—1945 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року зв\'язній Вінницької міської підпільної партійної організації Ратушній Ларисі Степанівні посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У вінницького міського Палацу молоді установлене погруддя Героїні, Палац носить її ім\'я. Ім\'ям Лялі названа вулиця міста і катер на Південному Бузі.
у роки війни учасниця Вінницького підпілля, Герой Радянського Союзу.
Народилася в 1921 р. у смт. Тиврів. Українка. Член ВЛКСМ із 1937 р. Училася на механіко-математичному факультеті Московського державного університету.
Учасниця Великої Вітчизняної війни з 1941 року, санінструктор. Воювала в 8-й Краснопресненській дивізії Московського ополчення. Потрапила в полон, у листопаді 1941 втікла і близько місяця пішки добиралася до рідного міста. У січні 1942 року приєдналася до вінницького підпілля. Уже весною 1942 року підпільники здійснили декілька досить вдалих операцій. Організували одночасно втечу 26 військовополонених з м’ясокомбінату, вивели з ладу станції водопостачання, спалили продовольчі склади і млин, був убитий офіцер СС і поранено гебіткомісара Нольтинга, відправили партизанам 570 гвинтівок, 3 кулемети, 82 автомати, звільнили з концтаборів 1000 військовополонених. Велика роль у цій боротьбі належала групі: Бевз—Любимов—Войцехівський—Ратушна. Група працювала в центрі міста. Ратушна зв’язалась з підпільниками через шкільного товариша І. Войцехівського. як відмінна креслярка, вона отримала завдання копіювати бланки і печатки, що були потрібні для звільнення людей, яких мали вивезти до Німеччини, та організації втеч військовополонених.
17 липня 1942 року, під час одного з важких моментів в житті вінницького підпілля (низка арештів і розстрілів), була схоплена німцями. Знаходилася в Гестапо, винесла суворі допити і була другий раз відправлена до концентраційного табору. Вдалося звільнитися за допомогою підкупу вінницького німецького чиновника в квітні 1943 року. У переддень звільнення Радянською Армією Вінниці, 19 березня 1944 року, підла рука зрадника обірвала її життя. Похована біля Вічного вогню в сквері Козицького в центрі м. Вінниці.
За видатні заслуги, мужність і героїзм, виявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни 1941—1945 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року зв\'язній Вінницької міської підпільної партійної організації Ратушній Ларисі Степанівні посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У вінницького міського Палацу молоді установлене погруддя Героїні, Палац носить її ім\'я. Ім\'ям Лялі названа вулиця міста і катер на Південному Бузі.