Ece876dea50a2825929b89c7fb9f022f
Цього літа археологи запланували розкопки на території Спасо-Преображенського собору і Замкової гори

Вінниці продовжиться робота з археологічних розкопок. Цього року археологи досліджуватимуть територію колишнього монастиря домініканців, нині – це територія Спасо-Преображенського собору, а також Замкову гору. Роботи триватимуть два місяці – липень та серпень. Планується, що віднайдені знахідки стануть експонатами майбутнього музею Вінниці,  до того часу вони тимчасово зберігатимуться у фондах Вінницького краєзнавчого музею. Про це йшлось сьогодні під час прес-конференції.

У нашому місті вже кілька років поспіль тривають археологічні дослідження, завдяки яким було знайдено чимало цікавих та важливих знахідок. В цьому році археологічні розкопки знову здійснюватимуть співробітники Інституту археології Національної Академії Наук України під керівництвом Лариси Виногородської. Також у роботах візьмуть участь студенти Вінницького держаного педагогічного  університету імені М. Коцюбинського та Донецького національного університету ім. Василя Стуса.

У археологічному сезоні 2018 року буде досліджено дві локації. Перша – територія пам’ятки архітектури та містобудування національного значення «Домініканський монастир» (вул. Соборна, 23/П. Осипенко, 1, Спасо-Преображенський кафедральний собор). Тут головний інтерес для дослідників становить фундамент костелу домініканського монастиря 30-х років сімнадцятого століття, віднайдений археологами у 2015 році. Друга локація – територія Замкової гори, де проводились розкопки і у минулому році.

«На території Мурів археологічні дослідження тривали протягом трьох років –  з 2013 по 2015 роки. Потім – у 2016-2017 роках роботи виконувались на Замковій горі.  Міська рада прийняли рішення в цьому році продовжити археологічні пошуки на території Мурів. І цього разу крім єпархії, з якою ми співпрацюємо, підключиться до досліджень й рада з питань історії, культури та топоніміки при міському голові, а саме, КП «Центр історії Вінниці». Наразі розпочалось розконсервування тих розкопок, які були виконані у 2015 році. Також в цьому році ми плануємо завершити археологічні дослідження на Замковій горі. Після цього, в тому числі за рекомендацією Інституту археології Національної Академії Наук України, ми плануємо приступати до розробки проекту по створенню історико-туристичного центру на Замковій горі», – каже директор департаменту архітектури та містобудування, головний архітектор міста Олександр Рекута.

«Проводячи в попередні роки археологічні розкопки на території Спасо-Преображенського собору, ми відкрили дуже цікаві речі, серед яких – древня стіна домініканського монастиря 17 століття, також – піч 16 століття з посудом. Серед знахідок – товарні пломби від рулонів з тканинами, що говорить про те, що на цьому місці у 16 столітті вже проходила торгівля, а це було можливо лише в місті, де є ринок. Це ще раз підтвердило те, що у 16 столітті тут вже було заселення міста. Може бути, що на цьому місті був дерев’яний домініканський монастир 16 століття, який потім перебудовували», – зазначила кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології Національної Академії Наук, керівник Подільської археологічної експедиції Лариса Виногородська.

«Я радий бачити сьогодні у нас Ларису Виногородську, ми чекали її два останніх роки, звертались до міської ради, щоб продовжити ці розкопки.  Наші інтереси співпадають, я та громада Преображенського Собору задоволені тим, що роботи продовжились, потрібно дізнатись по історію цього місця та зробити його гарним та цікавим для туристів та відвідувачів, які будуть приходити  з релігійних мотивів. У нас в цьому питанні є абсолютне розуміння з міською радою та Ларисою Іванівною. Ми готові надавати всю необхідну допомогу та сприяти роботам. Також сьогодні передаю Ларисі Виногородській документ – результати електромагнітних досліджень цієї території, який допоможе їй в дослідженнях», – розповів секретар Вінницької єпархії Української православної церкви, протодиякон Владислав Демченко.

Як зазначив Олександр Рекута, це матеріли електромагнітного зондування ґрунту зі зрізами на глибині 2,4,6,8 метрів, які показують структуру ґрунту, певні аномалії. Ці матеріали дадуть уявлення про те, що археологів може очікувати при розкопках. 

До їх проведення будуть залучені й студенти Вінницького держаного педагогічного  університету. «Ми звикли вважати наше місто середньовічним, але артефактів середньовіччя ми фактично не маємо. Тепер у нас є можливість їх побачити і, можливо, законсервувати та показувати вінничанам та туристам. Для нас, фахових істориків, не вистачає паперових документів періоду 16-17 століття, адже всі козацькі війни, Гайдамаччина, постійно супроводжувались знищенням усіх паперів. Тому документально ми маємо досить мало інформації про те, що у нас відбувалось в цей час. А завдяки археологічним розкопкам у нас з’являється додаткова можливість зрозуміти те, що відбувалось у Вінниці в цей період. До робіт ми залучаємо студентів історичного факультету, для яких це можливість здобути досвід археологічних розкопок», – зауважила доктор історичних наук, доцент ВДПУ ім. М. Коцюбинського Тетяна Кароєва.

«Археологічний сезон 2018 року, як на мене, взагалі є дуже символічним, бо цього року Вінниця святкує 655 років від символічної точки відліку існування нашого міста і 380 років від моменту фактичного набуття містом Магдебурзького права – права на самоврядність, європейські традиції. Співробітники Центру історії Вінниці, наші колеги від археологічної експедиції цього року очікують підтвердження інформації та наявність артефактів щодо території домініканського монастиря, того, який прийшов на терени Правобережної Вінниці від 1624 року. Для нас дуже цікавою є інформація існування попередніх років цієї осади. Наприклад, дата перенесення до Вінниці Брацлавського воєводства –  1598 рік, неодмінною умовою для цього було існування Вінниці як адміністративного центру, а для цього місто повинне було мати костел. Тобто, можливо, ці фундаменти старші від 20-30-х років 17 століття. І тоді ми справді зможемо говорити, що Лівобережна та Правобережна Вінниця розвивалися в перші століття існування нашого міста паралельно. Щодо Замкової гори, то там планується завершити роботи, і в подальшому приступити до поетапного втілення Просторової концепції історико-туристичного комплексу «Замкова гора», а це процес не одного і не двох років», – наголосив директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

F08c8e55e40d38b3173857c39e4c2386


Переглядів: 330
Поширень: 2

C5018e78fd568c7b2fde3921cfb221ff