Ece876dea50a2825929b89c7fb9f022f
МХП провела екотур на «Вінницьку птахофабрику», показавши очисні споруди і майбутній біогазовий комплекс

З певною періодичністю київські активісти з ГО «Екодія» організовують спроби антирекламних кампаній проти МХП. Аби показати справжній стан справ на виробничих майданчиках, використання передових технологій і результат програм соціально-відповідального партнерства з місцевими громадами, холдинг ініціював серію екологічних прес-турів на об'єкти «Вінницької птахофабрики» в Ладижині.

Нині за добу фабрика випускає понад 900 тонн м'яса, що забезпечує лідерські позиції в Україні і друге місце в Європі за обсягами виробництва курятини. З виходом на повну потужність другої черги, підприємство стане найпотужнішим у світі. При цьому особливе місце на «Вінницькій птахофабриці» приділяється екологічності всіх етапів процесу.

МХП провела екотур на «Вінницьку птахофабрику», показавши очисні споруди і майбутній біогазовий комплекс

Під час першого екотуру київським і вінницьким журналістам показали будівельний майданчик в селі Василівка, де зводиться біогазовий комплекс, який після введення в експлуатацію з курячого посліду буде виробляти теплову та електричну енергію, а також органічні добрива. Також представники підприємства провели екскурсію до очисних споруд. Більшість компаній зазвичай люблять приховувати подібний об'єкт, оскільки його стан може не відповідати критеріям безпеки. У МХП інший підхід.

МХП провела екотур на «Вінницьку птахофабрику», показавши очисні споруди і майбутній біогазовий комплекс

«Система очищення у нас повністю автоматична. Ми працюємо за системою SCADA, яка керує всім процесом. Кожен аеротенк наповнюється по черзі. Після біологічного очищення стічні води надходять до випускного резервуару, звідти вони потрапляють у піщані фільтри для механічної доочистки і дефосфотаціі стоків. Далі стоки йдуть на вугільні фільтри для біологічного доочищення і тільки потім направляються в Південний Буг», - розповідає головний еколог МХП Олександр Семенець.

За його словами, за всім процесом, незважаючи на автоматизацію, стежать два оператора. Сама система створена в Нідерландах, і відповідає європейським екологічним стандартам. Більш того, на випадок аварії передбачені три резервуара по 50 тис. м3 кожен. Вони дозволять накопичувати стоки протягом 3-4 тижнів, що більш ніж достатньо для ремонту очисних споруд.

З огляду на те, що продукція МХП експортується в десятки країн світу, де передбачаються свої вимоги до безпеки і екології, А. Семенець підкреслив, що підприємство не обмежується державним контролем і давно застосовує свій внутрішній, який можна назвати навіть більш суворим. Екологи холдингу аналізують ситуацію як за погодженням з дирекцією, так і без попередження.

Майбутній біогазовий комплекс - окрема сторінка історії підприємства. Ще на громадських слуханнях в Василівки у 2017 році виконавчий директор ТОВ «Вінницька птахофабрика» Ігор Лещенко показував місцевим жителям, що весь процес буде замкнутим, тому ніякої загрози навколишньому середовищу переробка посліду не несе. Розробки проектантів та інженерів він надав журналістам.

МХП провела екотур на «Вінницьку птахофабрику», показавши очисні споруди і майбутній біогазовий комплекс

«Спорудження біогазового комплексу - це не тільки важливий елемент в ланцюжку вертикальної інтеграції, а, перш за все, значний біологічний чинник. Курячий послід раніше вносили як цінне добриво в ґрунт з максимальною нормою 20 т/га. Після переробки на біогазовому комплексі цей обсяг може збільшитися до 100 т. А це дозволяє значно ефективніше використовувати наявні ресурси», - зазначив І. Лещенко.

МХП провела екотур на «Вінницьку птахофабрику», показавши очисні споруди і майбутній біогазовий комплекс

Зупинився він і на темі партнерства з місцевими громадами. Василівку в цьому плані можна назвати наочним прикладом. Ще років 5 назад село практично вмирало. В результаті співпраці з МХП в населений пункт в прямому сенсі інвестовано до 5 млн грн. По всьому селу прокладений централізований водогін, з'явилися дитячий ігровий майданчик, альтанка з вільною зоною Wi-Fi, відремонтовані клуб і ФАП. В цілому ж, за словами І. Лещенко, тільки у 2017 році на соціальний розвиток громад міста Ладижина, Тростянецького і Тульчинського районів Вінницької області, де працює підприємство, було виділено понад 25 млн грн.

Весь ланцюжок виробництва курятини «Вінницької птахофабрики» досить прозорий. Разом з тим, громадські діячі з організації «Екодія» періодично стимулюють запуск критичних матеріалів, до яких залучають одних і тих же трьох «невдоволених» спікерів. Іноді зустрічаються і деякі підробки. Наприклад, після скандалу з іншою компанією, що виробляє курятину на Київщині, громадські «екологи» використовували їх фото для свого матеріалу про вінницьке підприємство.

З одного боку громадський контроль необхідний, а з іншого він повинен бути логічним, а критика аргументованою. Хоча в даному випадку причина, мабуть, в іншому. «Запуск» антиреклами МХП цією організацією, ймовірно, пояснюється тим, що вона в своїй програмі заявляє про те, що виступає «за мале фермерство» і «намагається не допустити, щоб тваринницькі комплекси шкодили довкіллю». Тому доводиться відповідати програмним засадам.

Крім екологічної складової, Ігор Лещенко поділився і планами. Він зазначив, що якщо в 2017 році підприємство випустило 280 тис. тонн м'яса, то у 2020 році збирається досягти продуктивності у 560 тис. тонн. Сьогодні на виробничих об'єктах підприємства у Вінницькій області працює майже 6 тисяч осіб, а в найближчі роки компанія збирається працевлаштувати ще 3 тисячі. Причому, в районах, де зайнятість населення - головна проблема влади. МХП в свою чергу дає місцевим жителям роботу, а громадам в цілому кошти на розвиток. Тому життя в селах поступово почало відроджуватися.

F08c8e55e40d38b3173857c39e4c2386

Переглядів: 72
Поширень: 0

C5018e78fd568c7b2fde3921cfb221ff