Паперова інженерія: давнє мистецтво набуває популярності у сучасних дизайнерів 

Паперова інженерія: давнє мистецтво набуває популярності у сучасних дизайнерів 

Паперова інженерія має тисячорічну історію, але нині переживає справжній ренесанс. В епоху цифрових технологій вона дає людині змогу працювати з реальними матеріалами, відчуваючи текстуру, форму, об’єм. І водночас – вимагає глибоких знань про геометрію, композицію та інженерну логіку

Переконатися в цьому змогли відвідувачі дивовижної виставки, що відкрилася в одному з університетів Запоріжжя. Арт-локація "Барви Великодня" змусила по-новому поглянути на звичайний папір. Адже саме він за підсумками багатомісячної кропіткої праці втілився в яскраві витвори мистецтва, що поєднали традиції Сходу із сучасним дизайнерським мисленням.

Центральне місце в експозиції посіли понад сто барвистих паперових куль, що нагадують квіти – об’ємні конструкції, які звисають зі стелі. Усі вони були виготовлені вручну в техніці паперової інженерії – особливому напрямі дизайну, що поєднує творчий підхід і технічне мислення. Автори робіт – викладачі кафедри дизайну – створили ці форми, надихаючись японською кусудамою. Цей вид орігамі має давнє коріння: спершу кусудами слугували оберегами, згодом стали прикрасами й проявом витонченого стилю.

Кожну паперову кулю було складено з 12 елементів, ретельно вирізаних, зігнутих і змонтованих у конструкцію без краплі клею. Загалом складну просторову інсталяцію утворили тисячі паперових фрагментів.

Не менш вражаючими виявилися писанки заввишки до метра, виконані в техніці модульного орігамі. Найбільша з них була складена з понад 1600 модулів, решта налічували від 800 до 1000 фрагментів. Модульне орігамі – ще один напрям у паперовій інженерії, де використовується багато однакових елементів, що з’єднуються без клею у цілісну тривимірну форму.

Загалом паперова інженерія – це напрям на межі дизайну, архітектури, скульптури й навіть математики. Вона дозволяє створювати об’ємні моделі – від мініатюрних деталей до повноцінних архітектурних об’єктів – використовуючи лише папір, ножиці та точність розрахунку. Під цим терміном часто об’єднують одразу кілька підходів: класичне орігамі, модульне складання, pop-up-механізми (як у книжках-розкладачках), слайс-моделювання тощо.

Це не просто хобі, а серйозна дисципліна, яка потребує знань про геометрію, конструкцію, міцність матеріалів. У сучасному дизайні паперова інженерія використовується для створення прототипів, декору, упаковки, виставкових об’єктів, а також як інструмент розвитку просторового мислення в освіті.

Творці виставки в запорізькому виші мали на меті проказати, що папір – це не лише матеріал для начерків чи упаковки, а повноцінний носій ідеї, що здатен трансформуватись у складну просторову форму. Виставка стала поєднанням японського орігамі й бачення дизайну майстрами. Робота над нею тривала близько п’ятьох місяців.