Після трьох років жахіть російського полону військовий з Вінниччини Віталій Коляденко нарешті повернувся додому, де його чекав зворушливий момент – перша зустріч з маленьким сином. У 2022 році боєць потрапив у полон під час оборони Маріуполя, переживши знущання, побиття та повну відсутність зв'язку з родиною. Тепер Віталій проходить реабілітацію, крок за кроком намагаючись повернутись до мирного життя. Про це інформує "Моя Вінниця", посилаючись на ""Суспільне. Вінниця".
Віталій Коляденко став на захист України у 2019 році, пішовши на строкову службу у 19 років. Повномасштабне вторгнення РФ він зустрів у складі зенітно-артилерійського дивізіону, перебуваючи на ротації неподалік Маріуполя.
«Наш перший день почався не 24-го, а 23 лютого — нас підняли по тривозі, ми виїхали на вогневий рубіж і вже не повернулися до Мангуша», — розповів військовий.
Спочатку підрозділ Віталія працював по ворожій авіації, доки були боєприпаси, а згодом перейшов до піхотних операцій. Воїни брали участь у вуличних боях, зокрема, мужньо обороняли завод імені Ілліча в Маріуполі.
Після кількох невдалих спроб прориву, 12 квітня 2022 року, Віталій разом з побратимами потрапив у полон. Упродовж трьох років неволі він пережив тортури, знущання та побиття. В одному з випадків, як розповів Віталій, після чергової «прийомки» у нього відмовила ліва сторона тіла: «Вся ліва сторона моя не працювала, просто висіла декілька тижнів. Тіло було наполовину чорне».
«Якщо без масштабних подробиць — прийомки, знущання, побиття… Перший рік, півтора-два — це було постійно», — зазначив Віталій.
За його словами, головною причиною жорстокості окупантів було те, що українські військові не ухилялись від служби, а свідомо пішли захищати свою країну.
Весь цей час зв’язок із родиною був відсутній. Лише один-єдиний раз — 14 грудня — Віталію дозволили зателефонувати додому.
«Сина я бачив лише на фото до полону. А потім — по відео під час того дзвінка. Це дуже підтримало морально», — поділився Віталій.
Його дружина народила сина Тимофія у Харкові, але через активні обстріли була змушена переїхати до Вінниці. Тепер, після звільнення з полону, родина нарешті разом.
«Чесно, після того, що я там пережив, поки емоції десь прикриті. Сльози відчуваю поруч, але їх ще нема», — зізнався військовий.
Попереду на Віталія чекає довгий шлях реабілітації, але він вірить, що найстрашніші випробування вже позаду, і він зможе повністю повернутися до повноцінного життя зі своєю родиною.
Читайте також:
Додому з російського полону повернулися 307 Захисників: 16 воїнів з Вінниччини
Почесну відзнаку від Головкома ЗСУ отримав захисник з Бершаді Михайло Ющишен