Сьогодні Вінниця схиляє голови в скорботі — місто проводить у останню путь двох Захисників, які віддали свої життя за Україну. Церемонія поховання Героїв відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Про це інформує Моя Вінниця, посилаючись на Вінницьку міську раду.
Він завжди йшов вперед – Владислав Костюк
Владислав (Шева) Костюк став у стрій торік. Боронив Батьківщину від ворога у складі 37-ї бригади морської піхоти. Після успішного завершення двох курсів військового вишколу за міжнародною програмою очолив відділення безпілотних авіаційних комплексів та був командиром взводу БпЛА батальйону. Загинув у бою 12 жовтня поблизу села Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області. Життя воїна обірвалося у 27 років.
«Щева стоятиме до кінця, ніколи не залишить позиції та не здасться у полон», – так про Владислава відгукувалися його побратими. Він залишався вірним присязі до останнього свого подиху.
Народився Владислав Костюк 12 січня 1998 року у Вінниці. Був єдиним сином у родині, в якій мав трьох сестричок. Мати виховувала їх сама, тож з раннього віку взяв на себе всі чоловічі обов’язки – підтримував та захищав своїх дівчаток. По закінченні ліцею №29 навчався у ДНЗ «Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниця» та у професійно-технічному училищі №14 смт Вороновиця, де опанував професію електрика. Працював у сфері гостинності Вінниці, а останніми роками – у Закарпатській області.
«Влад за своїм характером був локомотивом, який тягнув усіх за собою, завжди йшов вперед. Під час останнього дзвінка із фронту, повідомив, що готовий зробити пропозицію своїй коханій дівчині та обіцяв познайомити із нею. Це був єдиний раз, коли він не зміг дотриматися свого слова… – розповідає сестра полеглого воїна Алла. – З дитинства ми знали, що можемо покластися на Влада. Попри юний вік, він був для нас міцною опорою, вірив у добро й творив його своїми руками. Завдяки цьому відступали всі негаразди та міцніла впевненість – нам усе під силу, зло не має жодних шансів на перемогу…»
Церемонія прощання з Владиславом Костюком розпочнеться о 10:30 – за адресою: Батозька, 12 («Реквієм», колонна зала №2) та о 12:00 – у стінах Кафедрального собору «Спас на Убрусі» за адресою: пров. П. Корнелюка,7.
Поховають воїна на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Початок о 13:00.
Боровся за кожен метр української землі – Сергій Матяш
Сергій Матяш долучився до війська у 2013 році, уклавши контракт на службу з Національною гвардією України. З 2014 по 2018 рр. брав участь у бойових діях в АТО/ООС. Його шлях пролягав від Маріуполя до Бахмута. А з початком повномасштабного російського вторгнення добровольцем повернувся на фронт знову. Виборював свободу та незалежність Батьківщини на найгарячіших ділянках фронту.
Воював у складі 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. Був штаб-сержантом, головним сержантом розвідувального батальйону. За сміливість та самовідданість, проявлені в боях, нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», а також медаллю «За оборону рідного краю», нагрудним знаком «Патріот Вітчизни», бригадною відзнакою. Загинув торік 2 серпня під час виконання бойового завдання у лавах 100-ї окремої механізованої бригади поблизу міста Залізне Бахмутського району Донецької області. Воїну навічно залишився 31 рік.
Народився Сергій Матяш 1 грудня 1992 року у селі Мізяківські Хутори Вінницького району. Після школи вивчився у Вінниці на техніка-механіка. Проте, справжнє своє покликання знайшов у війську. У 2018 році успішно закінчив Національну академію Національної гвардії України. Мав сім’ю, в якій підростало двоє діток, чекав на поповнення. Та на жаль, синочка, котрий з’явився на світ 3 жовтня минулого року, йому не судилося потримати на руках.
«Сергій був дуже гарною людиною та сім’янином. Дружину та дітей завжди ставив на перше місце. Заради них жив, заради них виборював мирні світанки, – розповідає батько Небесного Воїна Олег Іванович. – Він ніколи ні на що не нарікав, просто мужньо робив свою справу – як справжній чоловік, як відданий син Батьківщини…»
Церемонія прощання з Сергієм Матяшем розпочнеться о 12:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!