"Довга зима і злі морози принесли одну із двох слов\'янських бід. Сильні холоди і постійна ожеледиця сильно зруйнували дороги, наблизивши їх до плачевного стану. Цього виявилось достатньо, щоб на вулицях міст з\'явились нові діри, тріщини, вибоїни. Причому у таких кількостях, що їх ремонт, навіть косметичний, може поставити більшість місцевих бюджетів на грань банкрутства, якщо у них взагалі залишились "вільні" гроші. Довга і морозна зима для доріг виявилась катастрофічним лихом, механізм якого гранично простий: вода замерзала у тріщинах, лід розривав покриття, а інтенсивний рух робив своє діло... При цьому торік на будівництво і утримання місцевих комунальних доріг було витрачено п\'ять мільярдів при необхідних восьми мільярдах. Саме хронічне недофінансування є однією з причин того, чому люті морози так сильно ударили по асфальту. Де тонко, там і рветься".
Ситуація до болю знайома, чи не так? Але це не про Вінницю, і навіть не про Україну. Це частина торішньої статті журналіста про його рідну Німеччину. І сума виділених грошей там вказана, звісно, у євро.
До чого це я? Як мовиться, у тему. Бо поки шукала відповідь на одвічне запитання наших водіїв: коли у нас будуть такі дороги, як у Німеччині, натрапила на цю статтю. Там, до речі, є ще цікаві деталі. Наприклад, деякі муніципалітети Німеччини, щоб убезпечити рух на таких дірявих дорогах, ставлять знаки обмеження швидкості - до 30 км., поки шукають гроші і можливості ремонту.
Вінницькі водії наразі самі збавили швидкість без жодних обмежувальних знаків. Деякі водії свідомо змінюють маршрут свого авто. Так, наприклад, як вінничанка Алла Олександрівна.
- Я завжди їздила вулицею Лесі Українки, далі - по Кореї з виїздом на Максимовича, - розповіла вона "Місту". - Але тепер їжджу через Першотравневу і Хмельницьке шосе. Це тому, що біля школи пожежників, на повороті, нормально проїхати уже неможливо.
Причина вся та ж - ями на дорогах. І це при тому, що вінницькі міські дороги водії самі ще не так давно називали одними з кращих в Україні. Опитування, під час якого водії оцінювали стан доріг, торік провів сайт AUTO.ria.ua. За результатами опитування, найбільш задоволеними дорогами, виявились саме жителі Вінницької області. Так, більше 25% опитаних вінничан оцінили їх стан як "відмінний" або "хороший". Натомість, найгірші дороги, за словами опитаних (а опитали 1500 водіїв), у Тернопільській, Черкаській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Там оцінку "погано" дорогам поставили більше 80% респондентів.
Перший серйозний ремонт після Олімпіади-80
Хмельницьке шосе, через яке тепер їздить та сама вінничанка Алла - у таких масштабах ремонтувалось п\'ять років тому, у 2007-му. Реконструкцію дорожнього покриття здійснювало КПФ "Агромпромшляхбудіндустрія". Директор підприємства Василь Власенко пригадує, що тоді міською владою було поставлене завдання зберегти якомога більше міських шляхів. Капітально ж ремонтувати або ж заново будувати дороги - завдання не з підйомних. А тому дорожнє покриття спробували просто зберегти, аби воно повністю не посипалось.
Першою ж вінницькою вулицею, яка не латалась, а справді ремонтувалась була Келецька, а потім - Київська.
- Ми ремонтували її у 2006-му році. Тоді метр квадратний цих доріг коштував 98 грн. і 32 грн. відповідно, загалом Київська обійшлась десь до мільйона гривень, а це більше двох кілометрів. Сьогодні це б коштувало у три рази дорожче. Доти ця вулиця ремонтувалась тільки під Олімпіаду-80. Сьогодні Київська - єдина дорога, яка потребує ямкового ремонту на зупинках, але ж вона і відстояла вже сім зим. Ям і вибоїн на дорогах, зроблених нами у 2006-му році, загалом немає. Може бути сім метрів квадратних по Келецькій, Пирогова, 50-річчя, які також відремонтовані нами у 2006-му році. Так, там є декілька ямок. Але вони вже і мають бути. Тому що кожен рік на 1000 кв. м. можуть утворюватись до 20 метрів ямок - це дозволяють стандарти.
За словами Василя Власенка, міжремонтні терміни доріг становлять 12-16 років. А от кожні 3-4 роки і на новеньких дорогах потрібно робити середній ремонт. Інакше тріщини і вода, яка взимку перетворюється у лід, швиденько зроблять своє діло.
Німецькі секрети
Підприємство, яке очолює Василь Власенко, дороги ремонтує за технологією, яку застосовують дорожники Німеччини.
- На Келецькій і Київській, та й на усіх вінницьких дорогах, які ми ремонтували, застосували щебенево-мастичний асфальтобетон. Це покриття - не є якимось ноу-хау чи відкриттям. Його, зокрема, Німеччина застосовує із 60-го року. І уся Європа застосовує. Наше підприємство одним з перших почало його використовувати в Україні - спочатку на Чернігівщині, а з 2006 року уже у Вінниці, - розповідає Василь Власенко. - Цього року ми будемо застосовувати досвід німців не тільки у гідроізоляції тріщин, а й покриття в цілому. Не дивуйтеся, вони теж ізолюють і усувають тріщини на дорогах, а ремонтують не увесь шлях, а тільки ту частину, яка потребує цього. А тріщини у них теж є. Точніше - немає, бо вони їх одразу ліквідовують.
Як доказ водночас не ідеальності німецьких доріг і бережливого ставлення до них Василь Власенко показує фотографії, на яких і тріщини, і латки на дорогах, і одна частина шляху - вкрита новим асфальтом, а поряд - сіре старе покриття, але воно гарне на вигляд і рівне.
- Ось подивіться, як замащують тріщини. Вони не запускають туди воду, а одразу гідроізолюють, - демонструє кілька фото керівник. - Ми теж уже три роки працюємо за цією німецькою технологією. Торік так робили на Келецькій, Хмельницькому шосе, Пирогова, Фрунзе - ви можете побачити, як там гідроізольовані тріщини. А цього року уже придбали і відповідну техніку для суцільної гідроізоляції покриття.
За словами Василя Власенка, тонкий шар асфальту, укладений на деяких міських вулицях відіграв ту саму значущу роль гідроізоляції.
- Містом було поставлена завдання - зберегти якомога більше доріг, - пояснює він. - Якби ми їх тоді не зберегли, то вони б усі руйнувались. І ми тонкими шарами попроходили, що і зберегло дороги, тепер потрібно, де слід, підремонтовувати.
З нуля ж у Вінниці будувалась уже дорога, яка з\'єднає Келецьку і Барське шосе. Василь Власенко розповідає, що загалом висота конструкції тієї дороги один метр чотири сантиметри, тільки щебенева "подушка" - 60 сантиметрів.
- У кожній країні передбачається утримання доріг, - пояснює Василь Власенко. - Тоді дорога зберігається довго. До 2006 року у Вінниці тільки ямки ремонтували. А з 2006 року і до сьогодні уже десь до мільйона метрів квадратних відремонтовано. А у нас, мабуть, звикли говорити стандартно, що все погано. Але якщо Вінницю зрівняти з будь-яким обласним центром (з Києвом, Хмельницьким, Кіровоградом, Черкасами…), то у нас далеко не погано. У нас усі магістральні дороги - без ям. Так, є певні деталі. Якщо послухати спеціалістів, то вони кажуть: ми перестали ремонтувати ходову машин. Київська уся зроблена, Червоноармійська, Винниченка, Фрунзе, Коцюбинського, Першого травня, Блока, Медведєва, 30-річчя, Шевченка, на 600-річчя тільки частина не зроблена, частина Порика і Стахурського відремонтовані, Інтернаціоналістів, Гоголя, Зої Космодем’янської, Стуса... Проблеми там, де дороги не ремонтувались. І вже пора їх робити, по-справжньому. Так, є тріщини, їх слід гідроізолювати, і дороги будуть служити ще чотири роки.
Раніше ми повідомляли про те, що якщо ви плануєте їхати до Києва автомобілем, будьте обережні! Дороги немає.