Попри значний прогрес закордоном, хірургині в Україні часто стикаються з упередженнями, які відсутні в їхніх колег-чоловіків. Про це зазначають в SurgFem – спільноті, створеній хірургинями з Америки та України для підтримки, надання освітніх ресурсів та можливостей кар`єрного росту для жінок у хірургії.
«Жінок активно відмовляють обирати хірургічні спеціальності, мотивуючи це відсутністю життєвого балансу через жорсткий графік роботи, фізичною слабкістю, емоційною лабільністю та стереотипними очікуваннями суспільства. Це системне упередження впливає не лише на кар'єру та добробут жінок-хірургів, а й має ширші наслідки для системи охорони здоров'я та питання людських ресурсів», – наголошує Анна Мальованна, лікарка-онкохірургиня, онкологиня, учасниця проєкту SurgFem.
Команда SurgFem, регулярно спілкується з представницями професії, проводять дослідження, аби зрозуміти, чого саме потребують хірургині.
Наприкінці березня буде оприлюднено результати дослідження, в якому взяло участь близько 350 жінок-хірургів з різним рівнем професійного досвіду: від інтернок до завідувачок відділень загальної хірургії, онкохірургії, гінекології, судинної хірургії та інших.
Кожна з них відповіла на запитання про оціночні судження з боку колег та пацієнтів, можливості кар'єрного зростання, перешкоди при здобуванні освіти, виклики, які постають з появою в хірургині дітей.
Згідно з результатами пілотного дослідження від SurgFem близько 80% українських хірургинь зазначають, що хоча б раз за свою практику чули, що жінці не місце в хірургії.
Серед викликів, про які найчастіше згадували хірургині були гендерні стереотипи в родині, суспільстві та на робочому місці, пошук балансу між роботою та особистим життям та обмежені можливості для кар'єрного зростання у звʼязку з дискримінацією за статтю.
Так, переважну більшість хірургинь пацієнти сприймали за медсестру, виявляли сумніви щодо професійних навичок, проте загалом ставилися з повагою.
Колеги хірургинь також припускалися подібної помилки – про це зазначили близько 70% опитаних.
При цьому, понад половина хірургинь чула на свою адресу висловлювання, які принижували чи показували зневажливе ставлення до жіночої статі.
Проєкт концентрує свою увагу на таких напрямках:
поширення інформації та привернення уваги до проблеми дискримінації та стигматизації жінок у хірургії; менторство та підтримка; підвищення рівня освіти та кваліфікації хірургинь; організація спільноти хірургинь з перспективою створення асоціації на національному рівні та з міжнародним представництвом; захист інтересів хірургинь та встановлення гендерної рівності в професії на державному рівні.Джерело: Рубрика