Концерн Поділля
Леонід Марцинковський розповів, як бачить свою депутатську діяльність

Виборчий округ №12, куди входить більша частина лівобережної Вінниці та Вінницького району, - непростий. Ця частина міста колись славилась потужними виробничими підприємствами. Сьогодні тут поступово відкриваються нові виробничі потужності, створюються робочі місця, але можна погодитись з мешканцями, що сама інфраструктура, умови для дозвілля потребують більше уваги.  

Зрозуміло, що все в руках самих вінничан та муніципалітету, але в програмах багатьох кандидатів у народні депутати від цього округу можемо знайти обіцянки відбудувати все ледь не відразу після виборів, створити безліч робочих місць і взагалі з 12-го округу зробити мало не райський куточок… У цьому кандидати клянуться кожні п’ять років – перед кожними виборами. Та чи не забувають такі щедрі на обіцянки кандидати, що навіть народні депутати – далеко не всесильні?

Леонід Марцинковський – один із реальних претендентів на місце в українському парламенті саме від виборчого округу №12 - якось в одному з інтерв’ю сказав, що він – людина принципова і якщо дає обіцянки, то виконує їх. Тож цікаве його бачення розвитку Вінниці та навколишніх сіл і селищ.

- Я не хочу і не буду займатися популізмом, обіцяти людям щось нездійсненне. По-перше, тому що я – не якийсь там «небожитель», я живу та працюю серед чудових людей, щодня спілкуюся із багатьма вінничанами і знаю: люди вже давно не такі наївні, як їх сприймають кандидати перед кожними виборами. Вони прекрасно розуміють, що входить до компетенції народного депутата та розрізняють особисті «фантазії» кандидата від ймовірної реальності після завершення виборчого процесу. По-друге, я – не «грошовий» мішок, який може засипати округ, образно кажучи, «гречкою», фарбувати лавочки, під’їзди та ін. Часи сприйняття необґрунтованих обіцянок минули! «Гречка» закінчується, фарба лущиться і сліду від такої активності не стає вже за пів року. Спочатку має бути відверта розмова, в тому числі про те, яким ми бачимо майбутнє свого міста, мікрорайону чи села та як ми разом можемо зробити це майбутнє кращим, а далі – злагоджена та наполеглива робота. Але людей потрібно не тільки слухати, їх потрібно чути та сприймати як є.

- Тим не менш, у Вас є бачення того, які проблеми округу сьогодні найнагальніші та як їх можна вирішити?

- Округ, звичайно, має свої особливості, але він не ізольований від решти країни: базові проблеми практично однакові – що в Черкасах, Сумах чи Луцьку, що у Вінниці та її передмісті. Власне тому й робота парламентарія має концентруватися на законотворчості, яка матиме наслідок не тільки вирішення проблем, а й абсолютне виключення їх виникнення у майбутньому. Системний та комплексний підхід у загальнонаціональному масштабі аналогічно відображатиметься на місцях. Якщо депутата обирають люди конкретного міста чи села, то він зобов’язаний їм звітувати, з ними радитись та допомагати. Вважаю, що потрібно сприяти розвитку міського середовища у Вінниці. У таких мікрорайонах, як скажімо Тяжилів, Старе місто, вулиця Київська, люди мають знати, що, як і коли планується робити для покращення інфраструктури та умов життя на один, два або й більше років. Взаємодія у плануванні та визначенні пріоритетів виконання тих чи інших робіт має неабияке значення, в тому числі для контролю діяльності як депутатів всіх рівнів, так і виконавчих органів влади. Якщо брати за приклад Вінницю - роботи, пов’язані з благоустроєм, здійснюються в капітальному порядку. Коли ремонт дороги, тротуару чи облаштування скверу - то комплексно із ремонтом інженерних мереж, щоб не довелось робити все спочатку, якщо, наприклад труба прорве. Такий підхід матиме результат - довговічне та якісне благо для мешканців міста. Активність мешканців окремих мікрорайонів або людей, яких об’єднує спільний громадський інтерес, дає можливість реалізовувати локальні проекти за рахунок коштів, виділених у бюджеті під громадські ініціативи. Завдання - спрощувати механізми втілення таких проектів, щоб це були не поодинокі рішення, а системна робота, щоб справу, як кажуть, поставити «на конвеєр». Зрозуміло, що для того, аби відбувалися і ремонти, й облаштування нових зон для відпочинку тощо, потрібні ресурси. Джерелом таких ресурсів є сплачені підприємцями податки. А чим комфортнішими будуть умови для роботи бізнесу, тим більшими – податкові надходження, а відтак – з’явиться більше можливостей реалізувати найрізноманітніші ініціативи та задумки вінничан. 

- Як, на Вашу думку, приміським селам розвивати економіку, соціальну сферу?

- Перше – це дороги, щоб туди без ускладнень можна було доїхати. Друге – рівні можливості доступу до ресурсів місцевості, а правила – одні для всіх. Логістика – це бізнес, бізнес – це робочі місця, робочі місця – попит на товари роботу та послуги. Робочі місця та попит на товари – надходження у бюджет. Надходження у бюджет – ресурс для забезпечення соціальної сфери, якісна організація простору для проживання. Зрештою, вважаю перспективним «зелений туризм». Вже є гарні приклади на Вінниччині. Поєднання зручності інфраструктури та краси нашого краю – приречене на успіх. За таких умов, не важко переконувати навіть у парламенті своїх колег-депутатів планувати свої відпустки не на далеких островах, а, наприклад, в передмісті  Вінниці. У нас для цікавого, змістовного та насиченого відпочинку є все, а головне – є люди, охочі цим займатися, є креативні ідеї. Потрібен тільки невеликий стимул через створення умов, а далі – не потрібно допомагати регуляціями (заважати – ред.) і все вийде. Децентралізація суттєво посилила не тільки спроможність громад. Посилила й відповідальність мешканців громади за рішення, що приймають їх представники у місцевій владі. Тяжіють до сильних – це природньо. А природні суспільні відносини– потрібно підтримувати на всіх рівнях. Приклад: розширення меж міста Вінниці. Адже центр інтересів мешканців Вінницького району давно вже зосереджується у самому місті. Місто взяло на себе навантаження для забезпечення інтересів людей, які, по суті, працюють у Вінниці, користуються послугами міста, а проживають у районі. Місто і район стають ближчими. Фактично передмістя – інтегрується у місто і це пряма ознака розвитку. Підтримка природніх процесів розвитку громад через надання державою повноважень та ресурсів - має стати аксіомою визначеною на законодавчому рівні. Оскільки я багато років займаюсь захистом прав малого і середнього бізнесу, у мене вже є напрацювання першочергових законодавчих змін для того, щоб підприємцю стало вигідніше розвивати виробництво, створювати більше робочих місць, а від так - допомагати своєму місту, селу, вулиці, де працює його бізнес. Звісно, при розподілі різного роду державних субвенцій я буду відстоювати інтереси округу. Особливо тих територій, куди державні гроші дуже давно не доходили і де немає потужного бізнесу, що допомагав би соціальній сфері. Загалом, на мою думку, народний депутат, обраний від конкретного округу, має бути в першу чергу представником інтересів цього округу, людей, які його обрали та відрядили в парламент. Його обов’язок – доносити правду про всі процеси, що відбуваються на рівні країни до людей, а позицію людей, їхні оцінки діяльності влади – до найвищих кабінетів.

Вінінтермед

Переглядів: 289
Поширень: 0

Меблі для дому - ПетроЦентр