Свої пропозиції та зауваження до законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», протягом двох днів роботи конференції, висловили понад 600 науковців, вчених, академіків, аграріїв, представників територіальних громад, політиків, правників, експертів та студентів – учасників міжнародної науково-практичної конференції «Земля – потенціал енергетичної, економічної та національної безпеки держави», що пройшла на базі Вінницького національного аграрного університету 24-25 жовтя 2019 року. Ця щорічна конференція є традиційним майданчиком для обговорення актуальних проблем економіки та політики країни. Цього року вона набула особливого значення, адже тепер ми говоримо про надзвичайно актуальне питання для всієї України, вкрай важливе для її національної безпеки – умови та моделі запровадження ринку землі.
На пленарному засіданні заслухали понад 20 доповідей, кожна з яких стосувалася різних напрямків питання впровадження ринку землі.
Так, доктор економічних наук, заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Ольга Ходаківська розглянула неоліберальні підходи до формування моделей ринкового обігу земель. Вона акцентувала увагу на тому, що земля – це не просто товар, а середовище нашого проживання, наше майбутнє і майбутнє наших дітей. Від розвитку земельних відносин залежить благополуччя на селі, питання продовольчої та економічної безпеки нашої держави.
Серйозні перестороги викликає можливість зосереджувати в одних руках 200 000 га землі та надання агрохолдингам переваги на право викупу тих земель, які сьогодні перебувають у їх користуванні – це відкриває шлях до монополізації ринку земель, - зауважує експерт. На її думку, варто обрати іншу модель, над якою активно працюють експерти та науковці, яка буде націлена на формування потужного середнього класу на селі.
Експерти вважають тему ринку землі надзвичайно заполітизованою і переконані, що його впровадження зараз не на часі. Тим паче, що проти продажу землі виступає 73% українців, 90% - проти продажу нашого національного багатства іноземцям. Саме тому необхідно ретельно попрацювати над запобіжниками, аби не допустити катастрофічних наслідків.
Своїм досвідом розвитку земельної реформи та ринку землі з учасниками конференції поділились закордонні колеги з Болгарії та Латвії: д.ю.н., доцент Пловдівського аграрного університету, національний делегат Болгарії в Європейську раду по сільськогосподарському праву Мінко Георгієв та д.е.н., професор Університету Латвії Джекабсоне Сандра. Обидві країни мають чітко визначені обмеження щодо придбання землі іноземцями.
У Латвії серйозною прогалиною у земельному законодавстві вважають відсутність законодавчо закріпленої норми про обов`язковий обробіток землі, адже 14% земель і досі не обробляються. Аби виправити ситуацію, держава ввела, для таких землевласників, подвійне оподаткування, а ті, хто використовують землю за призначенням, належним чином її обробляють, отримують субсидії. Недоліки у законодавстві науковці вважають результатом поспішної реформи, від чого застерігають і нас.
Відомий правник, член Європейської комісії «За демократію через право», Венеціанської комісії від України (2009-2014 рр.) Марина Ставнійчук вважає неприпустимим поспішне відкриття ринку землі: «У той час, як весь світ живе правами людини, серед яких пріоритетним правом є право на майбутнє – ми сьогодні хочемо продати найцінніше, що у нас є – землю. А це і є майбутнє наших дітей!», - наголосила Марина Іванівна. Їй, як юристу, не зрозуміло про яких іноземців сьогодні може йти мова, коли в Конституції України чітко прописано: «Земля – є об’єктом права власності українського народу!».
З глибоким аналізом проблеми обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні перед учасниками конференції виступив д.е.н., професор, академік НААН України, президент Всеукраїнського науково-навчального консорціуму Григорій Калетнік:
«Допуск до ринку землі юридичних осіб, на початковому етапі, – це, по суті, відкриття продажу землі іноземцям, адже визначити кінцевого бенефіціара практично неможливо, і найчастіше – це саме іноземець. Україні варто було б звернути увагу на досвід Польщі, яка, на відміну від нас, за час існування мораторію на продаж землі, у декілька разів збільшила приріст ВВП. Тоді як ми, уважно дослухаючись до усіх європейських рекомендацій, так і не змогли вийти на рівень ВВП, яке вже мало сільське господарство України в 1989-1990 рр. Ми втратили свої позиції у виробництві сільськогосподарської продукції, переробній галузі, машинобудівній, хімічній і т.д. Тому не ринок землі сьогодні на часі, а серйозна програма економічного розвитку.
Необхідно прописати запобіжники, які збережуть землю для наших дітей, для держави, аби вона не зникла з карти Світу. Що стосується вирішення права окремих власників земельних паїв продати свою ділянку, то це має зробити держава, закупивши такий земельний пай і передавши його в оренду тим, хто вміє і хоче працювати на землі. Ресурсів для цього в держави - достатньо», - підкреслив Григорій Калетнік.
Думку аграріїв висловили Павло Каленич, директор агрофірми СТОВ «Ольгопіль», досягнення якої відомі на всю країну та Сергій Лановик, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Вінницької області, які подякували за великий заряд енергії, отриманий на конференції, відчуття єдиної думки виробничників, науковців, громадських діячів і особливо молоді, на новий етап боротьби, у який увійшли дрібні і середні фермери. Вони відчули і побачили розуміння вкрай важливих питань земельної реформи і надію на те, що все-таки вдастся не допустити прийняття поспішних і не аргументованих рішень, які серйозно вплинуть на долю держави та її громадян.
Підсумком роботи конференціі стала ухвала резолюції, в якій, зокрема, представлено зразок проєкту Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, який містить обмежувальні норми щодо максимально можливих розмірів купівлі земельних ділянок та всі запобіжники, що не допускають обезземелення селян і зниження рівня Продовольчої безпеки України.
